Про це повідомили у Львівобленерго.За даними Укренерго, 13 лютого у всіх регіонах України будуть застосовуватись графіки погодинного відключення електроенергії. Причина запровадження заходів обмеження – наслідки російських ракетно-дронових атак на енергооб’єкти.Дізнатись свою чергу відключень можна:
Архів категорії: ВсеПроВсе
Сонячна електростанція в Великоберезнянській громаді забезпечує роботу водозабору
Начальник комунального підприємства “Комунал-Сервіс” Ярослав Ревай розповів Суспільному про сонячну електростанцію в селі Забрідь, яка забезпечує роботу водозабору громади. За його словами, загальна вартість станції разом із монтажними роботами становить близько 3,7 млн гривень. Громада не витратила жодної гривні на цей проєкт. У літні місяці станція забезпечить електроенергію на 15% дешевшу від ринкової ціни, що дозволить зекономити кошти на інших потребах. Сонячна електростанція з 70 фотомодулів була запущена 29 січня.
Тривалі відключення світла впливають на бізнес у Чернігові
Власниця салону краси Євгенія Голуб використовує генератор для живлення свого бізнесу після відключень електроенергії. Вона витратила майже 100 тисяч гривень на придбання цього генератора. «Нам вдається виживати і просто триматися на плаву, дочекатися того моменту, коли все налагодиться. Адже ми залежимо не тільки від світла, ми ще залежимо від платоспроможності наших клієнтів. Зараз всім важко», – зазначає Євгенія Голуб. До відключень електроенергії у салоні адаптуються за рахунок техніки на акумуляторах. В одному із магазинів з напівфабрикатами, із одинадцяти годин робочого часу, дев’ять – електрика відсутня. Керуюча магазином Ганна Фесюк зазначає, що через це їхній прибуток значно знизився. «Коли немає світла, тобто ми працюємо від генератора, у мене працює менше шокерів, мені потрібно зменшити робочий час для дівчат. Вони менше працюють – менше заробляють. Так само і наш магазин. Інколи, навіть коли відключення електрики великі, щоб хоч трохи зекономити, ми закриваємось на півгодини, на годину раніше», – говорить Ганна Фесюк. Зі слів Ганни Фесюк, за відсутності електрики вони не можуть виконувати частину необхідних процесів. «Генератора достатньо, але це тільки дві банети і вітрина. І там один холодильник. Ми можемо ліпити. Тільки ліпити і продавати. Можемо інколи підігріти деякі позиції. Це ліплення млинців, ліплення котлет, голубців, вареників, пельменів. Все», – додає вона. Керуюча мережами закладів харчування Дар’я Старикова розповіла, що щомісяця на пальне та оливу для генератора для цього магазину вони витрачають понад 20 тисяч гривень. Співзасновниця офтальмологічної клініки Олександра Шевчук говорить: її медзаклад працює на різних альтернативних джерелах електроенергії. Співзасновник клініки Володимир Шевчук зазначає, що обслуговування такого обладнання не є дороговартісним. «Найголовніше — це його купити, якісне обладнання і правильно змонтувати. На відміну від дизильних або бензинових генераторів. У нас вони також є, як альтернатива, але ми від них відійшли, тому що незручно, постійно закупівля бензину, постійно техобслуговування цих апаратів, а також запахи, що не досить вписуються в концепцією якісної медицини», – пояснює Володимир Шевчук. Виконувач обов’язків начальниці головного управління Державної податкової служби в області Тетяна Рубан повідомила, що протягом грудня та січня у Чернігові 170 суб’єктів припинили свою господарську діяльність. 70% з них – це представники галузі роздрібної торгівлі продуктами харчування, напоями тощо.
Відключення світла в Тернополі: Як Пекарня Бореться з Викликами
Суспільне повідомило, що співвласниця пекарні Альона Широкова розповіла про особливості роботи підприємства під час відключень електроенергії. За її словами, пекарня працює з шостої ранку, і 12 лютого світла не вимикали, тому всі заплановані випічки були виготовлені. Однак, відключення часто створюють проблеми: обмеження на використання промислового генератора через правила тиші в житловому районі, а також необхідність частково зменшувати асортимент випічки через обмеженість світлових ресурсів.
Під час відключень світла працівники пекарні приходять о 6:00-6:30, а генератор починає працювати після 8:00. Якщо прогнозується відсутність світла на ніч, пропонується пізніший графік роботи або зміна випічки. Проте, це розтягує їхню роботу та ускладнює виконання обсягів виробництва. Альона Широкова підкреслює, що це призводить до збільшення часу, який працівники проводять на роботі, особливо коли потрібно чергувати між пічками та іншим обладнанням.
Ситуація зі світлом стабілізувалася, але кілька днів тому електроенергія була лише годину на день. У певні моменти доводилося зменшувати асортимент випічки, оскільки неможливо було повністю покрити потреби в продуктах. Найбільше Альона Широкова переживає за своїх працівників, які працюють у складних умовах, попри необхідність чергувати обладнання та проводити додаткові роботи.
Зараз, розповідає Альона, основний виклик – це кадровий голод. Підприємці повідомляють про труднощі з заповненням робочих місць, а також з утриманням персоналу. Олексій Широков, засновник та співвласник пекарні, розповів, що кількість відгуків на вакансії зменшилась, а працівники часто не приходять на співбесіди. Він приймає це з легким серцем, щоб не втратити цінних працівників, але це створює додаткові труднощі.
Водночас, пекарня продовжує працювати та обслуговувати постійних клієнтів, незважаючи на зменшення попиту на експериментальні новинки. Зауважується, що ті, хто раніше купував нові продукти, тепер рідше їх купують. Це спонукає пекарню дотримуватися середнього асортименту, що не завжди сприяє інноваціям. Олексій Широков визнає, що повна відсутність електроенергії ускладнює роботу та призводить до зменшення обсягів виробництва. Він додає, що в умовах війни важливо не лише забезпечити роботу підприємства, а й підтримувати працівників та не втрачати клієнтів. Це не найважча зима для бізнесу, але він стикається з постійними викликами та обмеженнями.
Полтавці діляться досвідом життю під час знеструмлень
Про ситуацію розповіли мешканці багатоповерхівок. “Я живу в онучки на 6-му поверсі і стараюся виходити тоді, як є світло, а так важко мені підніматися на шостий. Ліфт (працює – ред.) тоді, коли світло є, тоді стараюся поїхати, а так бувало, що ходила, то важко дуже. Як піднімаюся, зійду один поверх, постою хвилинку, тоді ще, отак і дістаюся”, — розповіла мешканка багатоповерхівки Марія Ломако. Світло вдень вмикають на годину або півтори, каже мешканка дев’ятого поверху Ганна Андріященко. А потім 5 або 4,5 – немає. Тож кожен вихід з дому жінка підлаштовує під графік відключень електрики, щоб піднятися додому. “Світло вимикають постійно, було ось чотири години вдень, а оце вже другий день шість годин, а то ж було зовсім мало. Нічого не встигаєш, нікуди не спустишся без світла з дев’ятого поверху. Хіба ж можна? Намагаюся так підбирати, що без світла спускаюся, легше ж спускатися, а як світло увімкнуть, тоді підіймаємося. Без ліфта важко, та ще ноги болять, це жах, у мене коліна болять, це страшне, краще взагалі не сходити”, — повідомила мешканка багатоповерхівки Ганна Андріященко. Нині Полтавщина, за даними “Укренерго”, один із регіонів, де діють найдовші графіки знеструмлень. Коли немає світла, деякі літні люди взагалі не виходять з дому. Серед них і 77-річна Поліна Сізон, вона не може спуститися сходами через захворювання ніг. Продукти та ліки жінці приносять рідні або сусідка. “18 годин немає світла (на добу – ред.). Буває, що й 20 немає, скажіть, будь ласка, як мені вийти погуляти з цією тростинкою? Болять ноги, мені дуже важко спускатися і я сиджу вдома, бо я не можу спуститись. Навкарачках я можу триматись за перила і піднятися, а спускатися мені дуже важко”, — розповіла мешканка багатоповерхівки Поліна Сізон. Є старенькі люди, що взагалі не спускаються, ось у нас гуляє жінка, оце півтори години дали світла, то її чоловік вивів трішки погуляти, вона і з порушенням зору і з паличкою, а так взагалі не виходять вони. Є такі, що просять, щоб хтось щось купив, бо не можуть вийти”, — повідомила мешканка багатоповерхівки Ганна Андріященко. Я спуститися ще можу, бо в мене більш-менш коліна, а в сусідки коліна не згинаються, вона не може піднімаюся я хвилин 15-20. У мене кардіостимулятор стоїть, і вік же такий, і тиск. Один одному дзвонимо, тут же у під’їзді майже всі – пенсіонери, один, два, три тільки, які працюють “Тобі потрібен хліб? Давай принесу. Тобі молочко потрібне? Добре, поможу”, — пояснила мешканка багатоповерхівки Юліана Пушміна. Графіки погодинних відключень почали діяти в області від 22 жовтня 2025-го. Після обстрілу об’єктів енергетики у листопаді – їх посилили.
Дніпряни скаржаться на відсутність світла та тепла
Мешканці частини Дніпра на п’ять діб не мали електроенергії та опалення. За словами Олександри, у будинках на кількох вулицях постійно відбуваються аварійні відключення електро- та теплопостачання. Квартира жінки — у дев’ятиповерхівці. Вона зазначила: в оселі не більш ніж 13 градусів. “Зараз день, то сонечко прогріло кімнату до 15 градусів, а взагалі у цих кімнатах 13 градусів, у вітальні, третя кімната, яка найхолодніша, там 9,7 показує градусник”, — бідкається дніпрянка. Без світла та з ледве теплими батареями і сусідня п’ятиповерхівка. Її жителька Анна розповіла: мешкає з трьома дітьми, у квартирі 10-12 градусів. Через відсутність опалення та сирість у помешканні на стінах з’явилась пліснява, її довелося прибрати разом зі штукатуркою. “Ми вже із сусідами у чаті пишемо: “Людоньки, дали світло, не вмикайте пральні машинки, давайте зараз тільки перший підʼїзд буде прати, потім тільки другий підʼїзд”. Коли вмикається світло — вмикаємо обігрівач. Спимо під двома ковдрами, діти у підштанках — вони і ходять у них і сплять”, — додала Анна. Дніпрянка Наталія розповіла: через відсутність тепла у будинку замерзли та лопнули труби опалення, тож три тижні у квартирі було від чотирьох до семи градусів тепла. За її словами, комунальники вже відремонтували комунікації, проте в оселях все ще холодно. “Я всі двері зачиняла і жила на кухні, як на вокзалі. Було дуже складно. Гріла кота та себе пляшками. Знаєте, якимось чином батареї не крижані зараз, три тижні до цього були крижані, але зараз вони підтримують якесь тепло”, — пояснила Наталія. Майже без світла та тепла і 19-поверхівка, зазначила 80-річна Таїсія. Додала: будинок — без газу. Квартира жінки розташована на 15 поверсі. Дніпрянка перестала виходити на вулицю, адже не працює ліфт. За її словами, востаннє електроенергію давали кілька днів тому на пів години. Готову їжу Таїсії приносять діти, які живуть неподалік. У квартирі — 6 градусів. “Аби спати, це потрібно куртку зняти і чуні, і лягати в шапці. Навіть квіти замерзли”, — сказала дніпрянка. Представниця комунального підприємства “Теплоенерго” Дарʼя Богданюк пояснила Суспільному: стабільне опалення у будинках відсутнє через проблеми на обладнанні ДТЕК, від якого заживлена котельня. Аби під час відключень подавати тепло в будинки, комунальники встановили генератор, проте він не може працювати цілодобово. “На жаль, ми не можемо використовувати генератори протягом усього відключення. Після п’яти годин роботи поспіль йому потрібно стільки ж на те, щоб перезавантажитися і отримати дозаправлення пальним. Не завжди ми можемо це зробити чисто технічно, бо на наших об’єктах дуже велика кількість генераторних установок”, — зазначила Дар’я Богданюк. У відповідь на запит Суспільного у пресслужбі “ДТЕК Дніпровські електромережі” повідомили: внаслідок перенавантаження мережі відбулась локальна аварія, через її масштаби відновлення зайняло більше часу, ніж зазвичай. “Були пошкоджені трансформатор, перемичка, згоріли ізолятори. Бригада замінила обладнання, зокрема, трансформатор, та повернула електроенергію жителям будинків. Аби зменшити кількість подібних аварій, просимо мешканців: коли світло з’являється, не вмикати одразу багато потужних приладів”, — сказано у повідомленні компанії. Світло, а з ним і тепло, в будинках зʼявилось ввечері 11 лютого, повідомили Суспільному жителі багатоповерхівок. Станом на 12 лютого, електропостачання стабільне.
Теплиці Черкащини: Як фермери адаптуються до відключень світла
Цей тепличний сезон розпочали з генераторами та вдвічі більшою кількістю дров, розповів Олександр Безнос. Олександр Безнос розповів, в теплиці топить дровами, які закидає в котел. Свою роботу не припиняли з листопада. Морози та перебої з електроенергією змусили витрачати більше ресурсів, розповів власник теплиць. Розповів, що однієї машини дров нині вистачає на п’ять днів: У теплиці підтримують температуру повітря тепловентилятори. Та на випадок сильних морозів мають альтернативу, додав Олександр:
“Заходить гаряча вода, циркулює і вентилятор дує теплим повітрям. Керується він автоматикою. А трубне опалення постійно працює. Воно включається, коли великі морози, щоб підтримувати потрібну температуру в теплиці”. Тож часу на сон не так багато, розповів Олександр Безнос. Адже контролювати температуру у теплицях потрібно постійно. Теплиці — справа родинна. Нею разом з дружиною Інною, донькою та родичами займається понад десять років. Починали зі звичайної розсади. помідорів, перцю, огірків. А потім якось у нас з’явилися квіти. Ми поїхали на виставку в Київ, там зустріли представника, які привозять посадковий матеріал. І так почали свій бізнес. Перший з двох палет, двохсот штук, з одної теплички”. Нині масштаби вже інші: у теплицях росте понад сто тисяч тюльпанів. Але разом із розвитком прийшли й ризики, розповіла власниця теплиці Інна Безнос. Інколи проблеми починаються ще на рівні посадкового матеріалу. Зрізані квіти зберігають у холодильнику. Температуру в ньому, за словами Олександр, підтримує компресор. Попри це родина продовжує інвестувати в господарство — будують нові теплиці, модернізують котельню, купують обладнання. Та, за словами Олександра, фінансовий результат у 2026 році поки невизначений. Всупереч всім труднощам родина Безносів продовжує працювати та постачати квіти до магазинів Черкас. Додали, роблять це, бо люблять свою справу, навіть у складні часи.
ЄС Доставив Київ Другу Партию Генераторів
Міський голова Віталій Кличко повідомив про передачу до Києва другої партії генераторів від ЄС. Комісарка ЄС з питань готовності, управління кризовими ситуаціями та рівності Аджа Лябіб передала генератори мерові. У проєкті брала участь перша заступниця Мінрозвитку Альона Шкрум. Друга партія генераторів від ЄС призначена для живлення теплопунктів, зазначив Кличко. “Загалом Київ отримав від ЄС 500 автономних джерел живлення. Зокрема, 438 генераторів потужністю 20 кВт та 62 — по 22 кВт”, – ідеться в повідомленні посадовця. Усі генератори в межах цього пакета допомоги профінансував Європейський Союз. Лябіб написала в Х, що тільки в січні до України відправили 1000 генераторів з польського складу генераторів rescEU Європейського механізму цивільного захисту. Також єврокомісаресса показала зруйновану Дарницьку ТЕЦ у Києві. Напередодні столиця Данії Копенгаген передала Києву як місту-побратимові три генератори й мобільну котельню. 9 лютого до України з Польщі надійшла партія з 255 генераторів для забезпечення електроенергією багатоповерхівок та об’єктів критичної інфраструктури. 15 із них залишаться в Києві. 5 лютого Кличко повідомляв, що Європейський Союз надасть Києву 218 генераторів. Перша партія — 177 генераторів — вже прибула до столиці. Ще 41 очікували 6 січня. 4 лютого в Київ прибули 30 генераторів із Франції. Це частина допомоги анонсованої напередодні. Обладнання направляють на ключові об’єкти інфраструктури міста. 30 січня від Краківської архиєпархії Київ отримав 162 електрогенератори та 846 електрообігрівачів, які передадуть на Троєщину та в інші райони міста. Католицькі громади Кракова та Лодзі передадуть недільну пожертву 1 лютого на додаткову допомогу українській столиці. Також наприкінці минулого тижня до Києва приїхала перша партія генераторів — 60 одиниць із загальної запланованої кількості у 90 — від мерії Варшави. На початку минулого тижня Київ отримав 130 генераторів різної потужності — кошти на них збирали волонтери в межах акції “Тепло з Польщі для Києва”. За 10 днів 60 000 поляків пожертвували майже 2 млн євро, повідомляв міський голова столиці Віталій Кличко. 19 січня Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга доручив усім закордонним дипломатичним установам України ініціювати термінові збори коштів для підтримки енергетичної сфери, за прикладом нещодавньої польської акції. 18 січня Фонд Stand With Ukraine запустив благодійну акцію-збір “Тепло з Польщі для Києва”. За 10 днів акції вдалося зібрати 8 мільйонів злотих (приблизно 80 млн гривень) на закупівлю генераторів для України. Перша партія установок прибула до столиці 26 січня.
Сонячна Електростанція забезпечила стабільне живлення в Миколаївському Інтернаті
Про це повідомила громадська організація “Екоклуб”. У закладі зараз проживає 201 жінка з різних регіонів України. Серед них деякі переведені зі сходу країни та Херсонщини. Щодня за жительками інтернату доглядають 103 працівники. Робота у закладі триває цілодобово — персонал забезпечує медичну допомогу, харчування, прибирання, прання та гігієнічні процедури. “Інтернат має велику територію та кілька корпусів, що формує значне навантаження на енергосистему. За умов регулярних відключень електроенергії заклад потребує стабільного живлення для забезпечення безперервної роботи та догляду”, — повідомляють в організації. “Ми стараємось кожного дня піклуватися про наших людей, огортати їх любов’ю, теплом, затишком. Все, що їм потрібно, щоб вони відчували себе як вдома”, – розповідає завгосп інтернату Юлія Пендзей. У закладі чотириразове харчування: овочі та фрукти частково зі свого саду. А власна пекарня щоденно випікає запашний хліб та різні смаколики. До запуску сонячної станції робочі процеси підлаштовували під графіки відключень світла, зокрема приготування їжі та роботу пекарні. Шеф-кухар інтернату Людмила Михайленко розповіла, що персоналу доводилося працювати вночі, щоб встигнути приготувати їжу. Директорка психоневрологічного інтернату для жінок Альона Дзисюк повідомила, що після запуску СЕС заклад працює без залежності від зовнішніх обмежень. Завдяки стабільному електропостачанню в інтернаті активізували дозвілля жінок — працюють творчі гуртки, проходить підготовка до вистав, організовують спільні заняття та настільні ігри. Електростанція також забезпечує стабільну роботу лазне-прального комплексу. Працівники використовують промислові пральні машини, сушарки, а в душових підтримується постійна наявність гарячої води. Координаторка проєктів ГО “Екоклуб” Ірина Процюк повідомила, що встановлена станція є найбільшою серед тих, які організація реалізувала у співпраці з міжнародними партнерами. Потужність сонячної електростанції становить 108 кіловат за сонячними панелями та 204 кіловат-годин за акумуляторами. Це дозволяє інтернату працювати автономно від 3 до 6 годин у хмарну погоду та до 10–12 годин за сприятливих умов. За попередніми розрахунками, СЕС покриватиме щонайменше 40% річного споживання електроенергії. Окрім стабільної роботи закладу, сонячна електростанція дозволяє суттєво економити кошти. Очікується, що інтернат заощаджуватиме понад 1 080 000 гривень на рік на рахунках за електроенергію. Загальна вартість проєкту становить майже 5,5 мільйона гривень, а термін окупності — п’ять років і два місяці. За розрахунками, робота СЕС дасть змогу скоротити понад 72 тонни викидів CO2 щороку.
Зупинки електроенергії в Сумській області: пояснення АТ “Сумиобленерго”
АТ “Сумиобленерго” пояснює, чому в частині районів Сумської області діють графіки аварійних відключень. 11 лютого армія РФ завдала удару по енергетичній інфраструктурі області, що призвело до знеструмлення споживачів у Конотопському, Роменському та Шосткинському районах.
Для стабілізації енергосистеми з вічора тут вимушено застосовуються графіки аварійних відключень. Сьогодні графіки аварійних відключень (ГАВ) діють із можливістю почергово подавати електроенергію кожні 2 години по 5 черг за ГАВ.
Усі 10 черг за ГАВ по Конотопському, Шосткинському, Роменському РЕМ, а також С-Будській, Ямпільській, Липоводолинській, Недригайлівській дільницях почали діяти з 18:09 11 лютого. 12 лютого з 08:45 ГАВ застосували для споживачів 1-5 черги у Шосткинському, Конотопському та Роменському районах, повідомляли в обленерго.
11 лютого в Конотопі через російський обстріл було відсутнє електропостачання, вода подавалася за графіком, написав міський голова Артем Семеніхін. Також були пошкоджені приватні будинки, гуртожиток, об’єкти цивільної та транспортної інфраструктури.