Генеральний директор КП «Вінницяоблтеплоенерго» Андрій Ковальов розповів про готовність котелень до зими та роботу в умовах можливих відключень електроенергії, води й газу. За його словами, Вінниця підготувалася до опалювального сезону на 4,5 бала з 5. Найбільшим викликом залишається залежність водоканалу від електромережі, оскільки насосне обладнання потребує значної потужності. Водночас завдяки когенераційним установкам, децентралізованим рішенням та вуличним модульним котельням, Вінниця входить до трійки громад з найякіснішою підготовкою. Підприємство розробило алгоритми для трьох сценаріїв: відсутності електрики, води та газу. У разі зникнення світла готовність забезпечують генератори та когенерація. При відсутності води організовано підвезення до котелень за графіком. Щодо газу, частку об’єктів, здатних працювати на альтернативному паливі, збільшено до 67%. Підприємство активно залучає міжнародну допомогу від урядів Нідерландів, Франції та донорів зі США, проте фінансовим тягарем залишається некомпенсована державою різниця в тарифах, що становить 120 мільйонів гривень. Андрій Ковальов наголошує, що мешканцям багатоквартирних будинків варто подбати про енергоефективність: встановлювати індивідуальні теплові пункти, сонячні панелі та системи накопичення енергії. Також важливо підготувати резервне живлення для ліфтів та запаси технічної води. У разі тривалих морозів та відсутності опалення понад 12–24 години може виникнути потреба у зливі води із систем для запобігання пошкодженню труб.
Архів категорії: ОПАЛЕННЯ
Перехід з електроопалення на централізоване тепло: у Вінниці пропонують рішення для 27 будинків
Через ризики знеструмлень унаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру у Вінниці 27 будинкам з електричним опаленням запропонували підключитися до централізованого теплопостачання. Визначитися щодо цієї ініціативи співвласники мають до 23 жовтня, про що повідомили на сайті Вінницької міської ради.
19 жовтня у міськраді відбулася зустріч із керівниками правлінь ОСББ відповідних будинків. Як зазначив заступник міського голови Роман Фурман, таку пропозицію мешканцям озвучували ще в міжопалювальний період, проте тоді необхідної згоди людей не було. З огляду на досвід інших міст і поточну ситуацію в енергетиці, перехід на централізоване опалення вважають одним із найбільш надійних варіантів, однак для старту робіт потрібне спільне рішення співвласників.
У разі схвалення ініціативи жителями міська рада готова профінансувати частину витрат із бюджету громади. Водночас роботи, які безпосередньо стосуються підключення мереж опалення, мешканці мають оплатити та виконати власними силами. Для тих родин, які мають фінансові труднощі, місто готове індивідуально опрацьовувати механізми допомоги.
За словами директора департаменту житлового господарства Олександра Ситника, згідно із законодавством, для запуску робіт потрібна попередня згода більшості співвласників. Торік серед причин відмови були небажання порушувати ремонти у квартирах та питання щодо зміни тарифу на електроенергію, оскільки ці споруди обладнані електроплитами. Нині мешканцям пропонують знову зважити всі ризики.
Про готовність рухатися далі вже повідомила голова правління ОСББ на вулиці Гонти, 90 Наталія Матійчук, де більшість співвласників попередньо підтримала рішення. За її словами, будинок живиться електроенергією від приватного підприємства, тому тариф для них є вищим.
Найближчим часом фахівці департаменту житлового господарства проведуть огляд першого об’єкта, де отримано згоду. Оскільки кожен із 27 будинків має свої особливості, для кожного з них створюватимуть окреме технічне рішення.
Паралельно Вінницька міська рада розробляє плани дій на випадок надзвичайних ситуацій у зимовий період: якщо виникнуть тривалі перебої зі світлом, біля будинків з електроопаленням розгортатимуть Пункти незламності для обігріву людей та роздачі гарячої їжі.
Інновації та підготовка енергосистеми: як Запоріжжя зустрічає опалювальний сезон
За заявою Зореслави Цупренко, яка обіймає посаду речниці АТ «Запоріжжяобленерго», поточного року ризик тривалих знеструмлень може суттєво зменшитися завдяки масштабному укріпленню електричних підстанцій. Йдеться про капітальні споруди із залізобетону, призначені для збереження найдорожчого та найскладнішого в плані ремонту обладнання. На сьогодні подібні заходи вже виконані на 90% профільних об’єктів компанії. Завершити весь комплекс робіт на 100% заплановано до початку жовтня. Крім цього, енергетичні об’єкти активно закривають захисними антидроновими сітками.
Водночас фахівці радять готуватися до потенційних віялових відключень світла, адже українська енергетична мережа є цілісною та об’єднаною. Стан інфраструктури в інших куточках країни безпосередньо впливає на загальний баланс і показники кожної окремої адміністративної одиниці, наголосила представниця обленерго. Якщо десь виникають труднощі з генерацією струму — наприклад, на Волині, у Львові чи будь-якому іншому місці — сукупний обсяг виробленої енергії зменшується, через що всі території отримують менші ліміти.
Практичні приклади енергетичної автономії демонструють самі містяни. У багатоповерховому будинку на вулиці Задніпровській, 20А мешканці змонтували сонячні панелі ще на старті повномасштабного вторгнення. Керівник ОСББ Костянтин Линник зазначає, що така станція здатна автономно підтримувати функціонування внутрішньобудинкових мереж протягом майже двох діб. За його словами, обладнання встановлювалося передусім для зарядки гаджетів та живлення приладів мешканців у періоди тривалої відсутності електроенергії. Наразі потужностей повністю вистачає для забезпечення базових потреб будівлі: роботи систем освітлення, домофонів, відеоспостереження та диспетчеризації ліфтового господарства.
Зі свого боку, Олексій Кучеренко, який є першим заступником голови комітету Верховної Ради, що опікується питанням енергетики та житлово-комунальних послуг, акцентує увагу на іншій проблемі. Через руйнування підстанцій та дефіцит потужності можливі зупинки насосного обладнання, яке транспортує теплоносій до житлового фонду. За його словами, при тривалому знеструмленні без резервних джерел живлення насоси не функціонують, хоча саме вони забезпечують рух тепла, води та роботу каналізації по магістральних трасах і всередині висотних будинків.
Експертка з питань ЖКГ Кристина Ненно рекомендує мешканцям квартир заздалегідь подбати про збереження тепла в помешканнях. Вона пояснює, що старий ущільнювач пропускає потоки холодного повітря, через що температура в кімнатах може падати на кілька градусів нижче норми (наприклад, замість можливих 22 градусів термометри показуватимуть 17, 18 або 20 градусів).
У під’їздах багатоквартирних будинків експертка радить встановити герметичніші віконні блоки та утеплити опалювальні труби. Такі заходи допоможуть знизити тепловтрати, а в разі різкого припинення теплопостачання дадуть запас часу, аби фахівець керуючої компанії встиг злити воду з магістралей, запобігши їх замерзанню та пошкодженню.
Як повідомив співголова обласної Ради оборони Іван Федоров, на котельнях міста вже змонтовано 37 когенераційних установок, які гарантуватимуть стабільну роботу теплових мереж під час тривалих блекаутів. Загалом готовність комунальної інфраструктури до нового опалювального сезону перевищує 80%.
Київщина Отримає Значні Фінансування для Підготовки до Опалювального Сезону
Голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник повідомив про затвердження регіонального плану стійкості Київщини. Документ, схвалений на засіданні РНБО під головуванням президента України Володимира Зеленського 14 березня, визначає комплекс заходів для посилення захисту та стабільної роботи критичної інфраструктури області в умовах війни. У межах плану усі 69 громад регіону готуються до наступного опалювального сезону. Кожна громада розробила власний локальний план, що визначає пріоритетні об’єкти та необхідні заходи на місцях. Це передбачає захист критичної інфраструктури, встановлення резервних джерел живлення, розвиток розподіленої енергетичної та теплової генерації, підвищення автономності та децентралізацію систем водопостачання і водовідведення, а також формування необхідних матеріальних резервів. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що Кабмін виділив 12,85 мільярда гривень на перші роботи з розбудови захисту для 209 об’єктів критичної інфраструктури у прифронтових регіонах та на Київщині у межах підготовки до зими 2027 року. З цих коштів 3,5 мільярда гривень будуть витрачені на будівництво захисту для 24 високовольтних підстанцій, а ще 9,4 мільярда гривень – прифронтовим областям і Київщині. Ці кошти підуть на захисні споруди для розподільчих підстанцій та інших об’єктів критичної інфраструктури. Загальна потреба у фінансуванні заходів підготовки до наступної зими в Україні оцінюється у 278 мільярдів гривень. Уряд працює над залученням фінансів від міжнародних партнерів. Також передбачається співфінансування з боку громад для комунальних об’єктів.
Уряд оцінює стан енергосистеми України
За підсумками засідання РНБО було повідомлено про складний стан енергетики, що покращився. У 2014 році Україна мала номінальну потужність 54,5 ГВт. Через окупацію Криму та Донбасу, до 2022 року цей показник знизився до 32 ГВт, максимальне літнє споживання становило 28 ГВт. Прогнози стосовно відключень світла влітку залежать від трьох факторів. З 14 січня діє режим надзвичайної ситуації за дорученням президента Володимира Зеленського у відповідь на російські удари та погіршення погодних умов. 18 лютого Київ запропонував партнерам створити Energy Task Force – єдину архітектуру координації щодо допомоги Україні у відновленні енергетики. 23 січня було повідомлено, що ситуація в енергосистемі найважча з початку повномасштабної війни. Понад 50 тисяч фахівців залучено до ремонтів, а держава посилює захист критичної інфраструктури засобами ППО та РЕБ. Уранці 31 січня сталося масштабне технологічне порушення, яке спричинило каскадні відключення електроенергії в низці областей. Через це в Києві тимчасово зупиняли роботу метрополітену, а в регіонах фіксували перебої з тепло- та водопостачанням. О 10:42 одночасно відключилися лінія електропередачі 400 кВ між енергосистемами Румунії та Молдови та лінія 750 кВ між західною і центральною частинами України, що призвело до спрацювання автоматичних захистів, розвантаження блоків АЕС і запровадження аварійних графіків відключень у Києві, Київській, Житомирській та Харківській областях. Найскладніша ситуація склалася у столиці та кількох регіонах. У Києві через знеструмлення зупиняли метро й ескалатори, фіксували перебої з водопостачанням і теплом; частину систем перевели на резервне живлення. Подібні проблеми виникли у Харкові, Дніпропетровській, Житомирській, Кіровоградській, Хмельницькій, Вінницькій, Миколаївській та Одеській областях, де запроваджували аварійні або погодинні відключення та фіксували збої в роботі транспорту й комунальних служб.
Дніпряни скаржаться на відсутність опалення та дії влади
Мешканці Дніпра продовжують скаржитися на відсутність опалення в оселях. Кореспонденти Суспільного дізналися про труднощі, з якими стикаються мешканці у морози. Лідія бідкається, що в її квартирі, розташованій у двоповерховому будинку, протягом останніх 2,5 років температура не перевищує 10 градусів. Жінка пояснила, що мешканці обігріваються електроприладами, коли немає світла. “Опалення у нас буває відсутнє по 15 годин. Вмикають на 2-3 години. Я сьогодні встала о сьомій ранку, запалила плиту газову, каструлі, гріюсь як тільки можливо. У квартирі 8-10 градусів”, — додала містянка. Любов, мешканка сусіднього будинку, розповіла, що в одній кімнаті живе сама, в іншій — донька з чоловіком та дитиною. Щоб бодай якось обігріти помешкання, в оселі постійно вмикають газ. “Одразу вмикаємо газову духовку — і тепло, але ж також дихаєш газом, це ж неможливо. Я постійно під ковдрою, не можу навіть ходити по хаті, тому що холодно. Одягаєш на себе, це зараз пальто, а так ще є махровий халат, і оце так цілими днями”, — скаржиться Любов. Микола, мешканець двоповерхівки, повідомив, що через холод замерзли труби водопостачання. Комунікації розташовані на горищі, і температура там майже як на вулиці. “Поки нам дали світло на дві години, ми сподіваємось промисловим феном розігріти трубу, бо вона замерзла, там лід. Я у цьому будинку живу більш ніж 20 років, то щоб труба замерзала — це вперше”, — сказав Микола. Андрій зазначив, що у мікрорайоні без централізованого тепла — 17 будинків. За його словами, переважно в людей індивідуальне електричне опалення. ДТЕК дав дозволи на встановлення електроопалення. Рішення про відключення понад тисячі будинків від централізованого теплопостачання міськрада прийняла ще у 2021 році. Передбачається, що перехід триватиме 1-2 роки. Ми вже провели переговори з ДТЕК та “Дніпрогазом” щодо навантаження на їхні мережі та отримали рекомендацію. Ми плануємо проводити заміну електромереж у будинках, де буде перехід на електричне опалення, щоб взимку не було неприємних сюрпризів