Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко на засіданні РНБО. За її словами, уряд зосереджується на підготовці до наступних опалювальних сезонів, враховуючи висновки, зроблені цьогоріч. Завданням РНБО було розглянути плани стійкості міст і регіонів, які складаються з чотирьох компонентів. Свириденко зазначила, що керівництво Нафтогазу та Укренерго представило плани захисту об’єктів компаній. Відносно когенерації, урядова стратегія передбачає побудову 4 ГВт, частина об’єктів вже забезпечена когенераційними установками. Планується ввести до початку опалювального сезону +1,5 кВт за рахунок державних підприємств, а також введення в експлуатацію близько 330 МВт когенераційних установок на основі результатів попередніх конкурсів на розподілену генерацію. Урядові особи висловлюють надію на активну участь бізнесу у будівництві та введенні в експлуатацію когенераційних установок. Крім того, учасники засідання заслухали плани стійкості регіонів. Київ не представив свій план стійкості, що спричинило занепокоєння. Рішенням РНБО, для Києва надано тиждень на підготовку та оформлення документа, а Міністр енергетики Денис Шмигаль заявив про зосередження Міненерго на відновленні зруйнованого росіянами обладнання основної генерації. Укренерго та Нафтогаз відповідають за захист своїх об’єктів, забезпечуючи «друговий рівень захисту» – бетонні укриття та захист від ракет. Важливим напрямом є підготовка резервного обладнання, з метою створення трикратного запасу від знищеного цьогоріч, яке зберігатиметься в Україні та за кордоном, враховуючи зацікавленість Європи у створенні аналогічного запасу. Шмигаль згадав про 392 МВт, які планується створити Нафтогаз, та 92 МВт від Оператора газотранспортних систем (газотурбінне обладнання), а також про закачування щонайменше 13 млрд кубів газу до наступного опалювального сезону. На наступному енергетичному «Рамштайні» планується залучити понад 5 млрд євро для підготовки України до наступного опалювального сезону. З 14 січня в країні діє режим надзвичайної ситуації, запроваджений за дорученням президента Зеленського. 18 лютого голова Міненерго Денис Шмигаль запропонував створити Energy Task Force – єдину архітектуру координації з допомогою Україні у відновленні енергетики. 23 січня Шмигаль повідомив про найскладнішу ситуацію в енергосистемі з початку повномасштабної війни, з понад 50 тисячами фахівців, залучених до ремонтів, а також про посилення захисту критичної інфраструктури. Юлія Свириденко повідомила про оголошення міжнародними партнерами наміру надати Україні нові пакети допомоги, які міститимуть понад 6 тисяч одиниць великого енергетичного обладнання. У ніч проти 31 січня у системі України сталося технологічне порушення, спричинило каскадні відключення електроенергії в низці областей. У Києві тимчасово зупиняли метро, а в регіонах фіксували перебої з тепло- та водопостачанням. У ніч проти 9 січня російські війська завдали комбінованого удару по Києву, що спричинило дефіцит електроенергії та перебої з опаленням та водопостачанням. У ніч на 24 січня армія РФ атакувала Київ ракетами та БпЛА. Ситуація залишається складною, але уряд та партнери працюють над забезпеченням стабільності енергосистеми та підготовкою до наступного опалювального сезону.