Пане посол, за майже п’ять місяців перебування в Україні з якими основними викликами ви стикнулися?Я живу тут, тож стикаюся з тими ж проблемами, що й українці. Я проживаю цю складну зиму, відчуваю перебої з електроенергією, нестачу води в окремі дні. Це дійсно непросто, і я щиро захоплююся стійкістю українців у цій надзвичайно складній ситуації.Чи є плани перенести посольство в місце з кращою енергетичною та безпековою ситуацією?У нас тут добре налагоджена система й ми не маємо жодних намірів залишати Україну. Ми залишаємося тут.Ця зима дуже складна для українців через відключення електроенергії та нестачу опалення. Німеччина є одним із донорів, які передають генератори Україні. Яку ще конкретну підтримку ваша країна надаватиме Україні?Дозвольте почати із загального. Те, що відбувається тут щоночі, — це воєнні злочини. Атаки на цивільну енергетичну інфраструктуру з метою змусити людей страждати — це воєнні злочини. Це робиться винятково для терору цивільного населення. Ми маємо говорити про це чітко й однозначно — і німецький уряд так і робить. Саме тому вам зараз потрібна підтримка — і ви її отримаєте.Коли ви кажете, що ми є одними із найбільших партнерів, я вважаю, що ми вже є найбільшим партнером і в енергетичному секторі. Ми надаємо не лише генератори чи системи зберігання електроенергії, а іноді й транспорт для ремонтних робіт в енергетиці. Тепер ми також передаємо 33 мобільні електростанції, комбіновані теплоелектростанції. Ще 31 (за оновленими даними, 41, — ред.) буде надано згодом. Одна така мобільна електростанція потенційно може забезпечити теплом і електроенергією десятки тисяч людей. Отже, ці 33 установки можуть забезпечити енергією мільйони людей в Україні.Виклик полягає в їх підключенні — як і з генераторами, — але ми працюватимемо разом, щоб зробити це якомога швидше. Ця допомога планувалася давно, але ми прискорили процес, щоб перші дві установки вже були тут, а решта надійшли найближчим часом.Також, коли йдеться про енергетичну інфраструктуру, найважливіше — це захист від атак. Саме тому забезпечення протиповітряної оборони є критично важливим, і ми над цим також працюємо. Наразі ми є найбільшим партнером України у сфері ППО. Німецька система IRIS-T забезпечує ефективний захист від атак. Крім того, наприкінці минулого року ми передали Україні два нові комплекси Patriot. Постачаємо боєприпаси для обох систем.Я знаю, що цього все ще недостатньо. Живучи тут, я розумію реальність і ситуацію, але ми робимо все можливе для підтримки України.Німеччина передала третину своїх систем Patriot і більше надсилати не може. Але які інші типи озброєння країна може або планує передати?Ми вже передали дев’ять систем IRIS-T, наскільки мені відомо, і незабаром надамо нові.Канцлер Фрідріх Мерц закликав українську молодь не їхати в Німеччину, а лишатися в Україні — зокрема й для проходження військової служби. Яку політику ваш уряд вважає за потрібне застосовувати щодо цієї категорії українців?Як посол Німеччини в Україні я не в тій позиції, щоб говорити українцям, що їм робити. Канцлер лише описав реальність — зростання кількості молодих українців, які перетинають кордон і прибувають до Німеччини. Водночас я розумію, що багато українців воюють на фронті, захищаючи свою країну. Які рішення ухвалювати — це справа України.Чи посилюється напруга в Німеччині через прийом українців?Я не бачу жодної напруги. Німеччина приймає найбільшу кількість українців у Європі — зараз у країні є 1,3 мільйона українців. Жодних дебатів щодо їхнього легального перебування немає. Є дискусія щодо рівня залученості до ринку праці: скільки людей, що перебувають у Німеччині, працюють і мають офіційне працевлаштування. Цей показник зростає. У деяких інших європейських країнах він ще вищий. Тут ми маємо звернути увагу на власні правила та регуляції в Німеччині, щоб збільшити кількість українців, які можуть брати участь у німецькому ринку праці, адже нам це також потрібно. Водночас я сподіваюся, що кваліфікації, які українці здобувають у Німеччині, згодом будуть корисні й для України.Які переваги українці приносять Німеччині?Я бачу великі людські переваги. Можу судити з власного досвіду: моя десятирічна донька тепер має українських друзів. Українці дуже добре інтегруються, я ніколи не чув про якісь проблеми з ними. Навпаки — коли я приїжджаю до Берліна, зустрічаю українців усюди: вони працюють, живуть повноцінним життям, і добре, що вони є з нами.Росія виправдовує свою агресію проти України так званими геополітичними інтересами. Дональд Трамп висловлює подібні аргументи щодо Гренландії, заявляючи, що вона потрібна для безпеки США. Чи створює ситуація навколо Гренландії небезпечний прецедент, який підриває глобальну систему безпеки?Як посол Німеччини в Україні, я не зовсім уповноважений коментувати ситуацію довкола Гренландії. Водночас я раніше працював у НАТО і з цієї перспективи вважаю, що ця дискусія виникла не в найвдаліший момент. Зараз нам слід зосередитися на тому, що справді має значення, а це — підтримка України.У цьому контексті НАТО робить дуже багато. Якщо подивитися, як організовується постачання озброєння, то дуже часто це відбувається через механізми НАТО — CURL та PURL.Але Україна досі не в НАТОЗ моєї особистої перспективи як посла Німеччини в Україні, я вважаю, що в певний момент нам потрібно змінити логіку цієї дискусії. Зараз ми багато говоримо про те, чого Україна може очікувати від НАТО. Але, на мою думку, нам самим варто запитати себе: чого насправді НАТО може очікувати від України. А очікувати можна багато. У вас надзвичайно спроможна армія — з досвідченими солдатами й генералами, ефективною системою керівництва та інноваціями в оборонному секторі. Усе це є надзвичайно важливим.Наскільки тісною зараз є співпраця України і НАТО?Я знаю це з власного досвіду, адже працював у НАТО в період із 2017 по 2020 роки. Уже тоді між НАТО та Україною були дуже тісні й глибоко інституціоналізовані відносини. Зокрема, діє Рада НАТО—Україна. Ми маємо спільні формати, у межах яких ґрунтовно обговорюємо питання спільних інтересів. Також ми тісно працюємо над взаємосумісністю — щоб краще комунікувати й ефективніше працювати разом. Це передбачає навчання за стандартами НАТО, а Україна, зі свого боку, впроваджує стандарти Альянсу. Отже, і на політичному, й на військовому рівнях відбувається дуже багато процесів, на яких ми можемо й маємо надалі будувати та поглиблювати співпрацю. І, звісно, існує значна підтримка, яка організовується через механізми НАТО, — і вона є надзвичайно важливою.Як можна захистити Україну від повторного нападу Росії?Я вважаю, що першою лінією оборони є і завжди буде сильна українська армія. Усе, що ми робимо для України, для українських Збройних сил, кожні євро чи долар, які ми інвестуємо, — це добре вкладені кошти. Водночас ідеться про те, щоб підтримувати вас у цьому та робити свій внесок у формування кращого безпекового середовища для України. Це вже відбувається, і саме це ми маємо й надалі посилювати.Чи може Німеччина змінити свою думку щодо розміщення військ в Україні?Усе залежить від того, як розвиватимуться переговори щодо припинення вогню та мирного процесу. Але якщо уважно читати заяви федерального канцлера Німеччини, можна побачити, що він не заперечив жодного варіанту.У яких сферах Німеччина бачить свою роль у повоєнному відновленні України?Я вважаю, що повоєнне відновлення вже почалося. Відбудова не почнеться лише тоді, коли війна закінчиться — вона відбувається вже зараз, і ми вже надаємо дуже значну підтримку. Німеччина є не лише найбільшим донором військової допомоги Україні, а й найбільшим донором цивільної допомоги. Наприклад, ми працюємо фактично в усіх областях України. У нас є дуже потужні структури підтримки громад, щоб вони могли самостійно відбудовуватися після завершення війни. Ми також допомагаємо в інших сферах — від освіти до сільського господарства. Але, зрештою, відновлення України має бути здійснене самою Україною. Ми підтримуватимемо це державними коштами, наскільки зможемо, але в підсумку потрібен сталий, самодостатній економічний розвиток. Потрібні іноземні інвестиції, компанії, які приходитимуть в Україну, нові роботодавці, надходження до бюджету у вигляді податків, зокрема для відновлення державних фінансів. Але я налаштований дуже позитивно: щойно ситуація стане стабільнішою, для України не буде меж розвитку. Те, що відбувається в сфері інновацій, — абсолютно вражає. Аграрний сектор України є одним із провідних у Європі — це іноді недооцінюють у Німеччині, але українське сільське господарство справді надзвичайне. Є також сировинні ресурси, оборонний сектор — надзвичайно інноваційний і креативний. Ми бачимо великий інтерес до співпраці з українськими компаніями — і в наших власних інтересах, адже зараз, змушені обставинами, ви створюєте неймовірні речі. Це той фундамент, на якому можна буде будувати після війни. Наразі ВВП на душу населення в Україні становить лише близько 11%, порівняно з німецьким. Але, як ви бачили в інших країнах, які приєдналися до ЄС, цей показник стрімко зросте, щойно Україна рушить шляхом до вступу.Президент Сербії Александар Вучич у одному інтерв’ю заявив, що прискорене приєднання України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року є частиною міжнародного плану з припинення агресії Росії проти України. Наскільки реалістичні ці терміни? І як Україна разом із країнами-членами ЄС може впоратися з угорським вето, а зараз вже не лише угорським?Я вважаю, що з мого погляду важко говорити про конкретні терміни, але я працював не лише в НАТО, а й у ЄС. Я знаю, що процедури часом можуть бути складними та повільними. Політично їх можна прискорити, але лише до певного моменту. Якщо Україна хоче приєднатися швидко, і я вважаю, що ви маєте прагнути цього. Можу лише сказати, що ми бачимо місце України в Європейському Союзі. Це важка праця. Є багато дуже складних процедурних кроків, через які потрібно пройти, зокрема ухвалення нових законів та їх впровадження. Адже ухвалити закон недостатньо — його потрібно ще й реалізувати. Весь цей бюрократичний тягар, який супроводжує процес приєднання, не можна недооцінювати.А як ви оцінюєте процес руху України до ЄС? Усі ці зміни в політичній системі, у законодавстві, наші зусилля в боротьбі з корупцією — як це виглядає з-за кордону?Я вважаю, що реформи — особливо у сфері верховенства права та антикорупційних заходів, але й у багатьох інших секторах — це ті напрями, про які ми говоримо найчастіше. Але для мене Україна сьогодні в багатьох сенсах є найбільш європейською країною, адже ви боретеся за європейські цінності, ви знаєте, що вони означають, і бачите, як вони змінюють повсякденне життя людей. Ви можете бути впевнені: ми, як посольство Німеччини в Україні, так само як і уряд Німеччини, будемо вас у цьому підтримувати.
Архів позначки: Україна
Литва звернулася до Міжнародного кримінального суду з обвинуваченням у геноциді через атаки на українську енергетику
Про це повідомила пресслужба литовського зовнішньополітичного відомства.Міністр зазначив, що, за оцінкою Вільнюса, ці дії Росії в Україні можна прирівняти до злочину геноциду і розслідувати як такий.Тому в листі Будріс попросив МКС розглянути можливість видачі нових ордерів на арешт російських посадовців, відповідальних за удари по українських енергооб’єктах, а також розширити вже видані ордери на арешт, додавши до них нові міжнародні злочини та злочин геноциду.Із 14 січня за доручення президента Володимира Зеленського на тлі російських ударів і погіршення погодних умов в енергетиці України діє режим надзвичайної ситуації.19 січня голова МЗС Андрій Сибіга доручив усім закордонним дипломатичним установам України ініціювати термінові збори коштів для підтримки енергетичної сфери.23 січня міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що ситуація в енергосистемі найважча з початку повномасштабної війни. За його словами, понад 50 тисяч фахівців залучено до ремонтів, а держава посилює захист критичної інфраструктури засобами ППО та РЕБ.Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко того ж дня повідомила, що міжнародні партнери оголосили про намір надати Україні нові пакети допомоги, які міститимуть понад 6 тисяч одиниць великого енергетичного обладнання для стабілізації системи.17 березня 2023 року МКС видав ордер на арешт Путіна та російської уповноваженої з прав неповнолітніх Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації та переміщенні українських дітей.5 березня 2024 року МКС видав ордери на арешт командувача російської дальньої авіації Сергія Кобилаша та начальника Чорноморського флоту РФ Віктора Соколова.24 червня того ж року МКС видав ордери на арешт голови російського Генерального штабу Валерія Герасимова та ексміністра оборони РФ Сергія Шойгу.Якщо ці люди вони виїдуть за територію Росії у держави, які є учасниками Міжнародного кримінального суду та ратифікували Римський статут, їх повинні заарештувати та передати до Гааги.Водночас лідер РФ на початку вересня 2024 року побував з офіційним візитом у Монголії. Країна визнає юрисдикцію МКС, проте не арештувала його. Представник монгольського уряду заявляв Politico, що країна опинилася в скрутному становищі через свою енергетичну залежність, що ускладнило можливість арешту Путіна.Міжнародний кримінальний суд, до якого входять 125 країн, включаючи Україну, є постійним трибуналом, що займається розглядом справ про воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид і злочини агресії. США, Китай, Росія та Ізраїль не є членами цього суду і не зобов’язані виконувати його ордери.
Ірландія виділить 25 мільйонів євро на підтримку відновлення енергетики України
Про це заявила міністерка закордонних справ і торгівлі Ірландії Гелен МакЕнті, передає пресслужба ірландського МЗС.”Ірландія надає 25 мільйонів євро у Фонд підтримки енергетики України, щоб допомогти відновити світло та тепло в домівках людей у час, коли вони стикаються з суворими зимовими умовами”, — сказала МакЕнті.Окрім цього, міністерка закликала Росію припинити атаки на цивільних українців українську інфраструктуру.Цей внесок Ірландії є виконанням зобов’язання, взятого урядом країни у грудні 2025 року, щодо підтримки відновлення та захисту енергетичної інфраструктури України.З 14 січня за доручення президента Володимира Зеленського на тлі російських ударів і погіршення погодних умов в енергетиці України діє режим надзвичайної ситуації.19 січня голова МЗС Андрій Сибіга доручив усім закордонним дипломатичним установам України ініціювати термінові збори коштів для підтримки енергетичної сфери.23 січня міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що ситуація в енергосистемі найважча з початку повномасштабної війни. За його словами, понад 50 тисяч фахівців задіяні в ремонтах, а держава посилює захист критичної інфраструктури засобами ППО та РЕБ.Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко того ж дня повідомила, що міжнародні партнери оголосили про намір надати Україні нові пакети допомоги, які включатимуть понад 6 тисяч одиниць великого енергетичного обладнання для стабілізації системи.
Енергетичний колапс в Україні: Без світла понад 270 населених пунктів через негоду та обстріли
Про це Артем Некрасов розповів на брифінгу за 30 січня.За його словами, тривають відновлювальні роботи на енергооб’єктах. У Києві та Київській області зберігається дефіцит потужностей, відучора оператор системи розподілу застосовує тимчасові графіки відповідно до наявного обсягу електроенергії.У Києві з 0:00 29 січня запровадили тимчасові графіки відключення світла замість екстрених, які тривали понад два тижні після російських обстрілів. Графіки будуть індивідуальні для кожного будинку й можуть коригуватися залежно від ситуації з енергетикою в країні.Через негоду без світла залишаються понад 270 населених пунктів в Одеській, Вінницькій, Київській, Чернігівській та Сумській областях. Бригади обленерго працюють над відновленням пошкоджених ліній у цілодобовому режимі, часто в складних умовах, наголосив заступник міністра.В Укренерго повідомили, що рівень споживання електроенергії відповідає сезонним показникам. У компанії закликали перенести енергомісткі процеси на нічні години – після 23:00.
Енергетичний сектор України опинився під тиском: графіки вимкнень світла у різних регіонах
Про це повідомили в Укренерго.Водночас там не оприлюднили інформації щодо часу та обсягів застосування обмежень.У компанії лише додали, що причина відключення світла — наслідки масованих російських ракетно-дронових атак на українські енергооб’єкти.Також наголошується, що час та обсяг застосування обмежень можуть змінитись та порадили українцям стежити за інформацією на офіційних сторінках обленерго кожного регіону окремо.З 14 січня за доручення президента Володимира Зеленського на тлі російських ударів і погіршення погодних умов в енергетиці України діє режим надзвичайної ситуації.19 січня голова МЗС Андрій Сибіга доручив усім закордонним дипломатичним установам України ініціювати термінові збори коштів для підтримки енергетичної сфери.23 січня міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що ситуація в енергосистемі найважча з початку повномасштабної війни. За його словами, понад 50 тисяч фахівців задіяні в ремонтах, а держава посилює захист критичної інфраструктури засобами ППО та РЕБ.Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко того ж дня повідомила, що міжнародні партнери оголосили про намір надати Україні нові пакети допомоги, які включатимуть понад 6 тисяч одиниць великого енергетичного обладнання для стабілізації системи.
Франція надасть Україні понад 100 генераторів для відновлення енергетики
Про це в інтервʼю Суспільному повідомив посол Франції в Україні Гаель Весьєр.За його словами, постачання нової партії енергообладнання анонсував міністр Європи та закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро. Перші генератори можуть прибути вже в перший тиждень лютого, оскільки метою є якнайшвидше посилення енергетичної стійкості України.Весьєр зазначив, що загалом міжнародні партнери планують передати Україні близько 6 тисяч одиниць енергообладнання. До цієї ініціативи долучилися Європейський Союз, Франція, Сполучені Штати, Японія та інші країни.Першочерговим пріоритетом у межах французької допомоги залишається Київ. Також генератори планують передати Чернігову, Харкову та іншим містам. Остаточний розподіл обладнання здійснюватимуть українські організації або органи влади залежно від актуальних потреб.Окремо Гаель Весьєр наголосив, що посольство Франції продовжує роботу в Києві, навіть попри складну безпекову ситуацію. За його словами, дипломатична установа має власний генератор і залишається поруч з українцями.У ніч на 24 січня армія РФ атакувала Київ ракетами та ударними БпЛА. Зранку 24 січня у ДТЕК повідомляли, що без електрики у Києві залишилися 88 тисяч сімей.Євросоюз передав Україні 447 генераторів на 3,7 мільйона євро. Понад сотню з них спрямують до Києва для забезпечення роботи обʼєктів критичної інфраструктури.У столиці з 0:00 29 січня запроваджують тимчасові графіки відключення світла замість екстрених, які тривали понад два тижні після російських обстрілів. Графіки будуть індивідуальні для кожного будинку й можуть коригуватися залежно від ситуації з енергетикою в країні.У Києві станом на вечір 28 січня без тепла перебували 639 багатоповерхових житлових будинків. Вдень без опалення залишалося понад 737 житлових будинків. Більшість із них розташовані у Деснянському районі міста — на Троєщині, ще частина — в кількох інших районах.27 січня президент Володимир Зеленський поінформував, що станом на ранок досі без опалення 926 будинків у кількох районах на лівому березі столиці. Резерви з усієї України залучені для допомоги столиці. Ввечері міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що без електроенергії в Києві 710 тисяч споживачів.Станом на день 26 січня у Києві без теплопостачання залишалося 1200 багатоповерхових будинків. За ніч вдалося під’єднати до теплоносія 100 багатоповерхівок. Після масованої атаки РФ 24 січня у столиці без теплопостачання опинилися майже 6 тисяч будинків. Більшість із них уже двічі підключали або намагалися під’єднати до тепла після обстрілів 9 та 20 січня.Станом на вечір 25 січня у Києві без тепла залишалося 1330 багатоповерхівок.У ніч на 24 січня армія РФ атакувала Київ ракетами та ударними БпЛА. Відомо про одну загиблу людину. Щонайменше четверо містян дістали поранення: трьох госпіталізували, одному надали допомогу на місці.Зранку 24 січня у ДТЕК повідомляли, що без електрики у Києві залишилися 88 тисяч сімей. Знеструмлена частина будинків у Деснянському районі. Через дефіцит електроенергії метро працювало зі змінами.Також російська атака залишила без опалення майже 6 тисяч багатоповерхівок, були проблеми із водопостачанням. Найскладніша ситуація — на Троєщині у Деснянському районі. Там близько 600 будинків залишилися без усіх комунальних послуг. На Троєщині розгорнули додаткові пункти обігріву, де люди зможуть переночувати.Ввечері у ДТЕК поінформували, що повернули світло для 88 тисяч осель Деснянського району після обстрілу, у Київводоканалі повідомили про повне відновлення водопостачання у місті.
ЄС Розглядає Підтримку України: Новий ‘Документ про Процвітання’ для Економічного Відновлення
Про це вона заявила перед зустріччю міністрів закордонних справ країн ЄС в Брюсселі 29 січня.За словами Кос, документ ґрунтується на двох головних принципах. Перший закріплює важливість процесу реформ, необхідного для вступу України до ЄС. Другий створює завдяки цим реформам правову впевненість для залучення інвестицій в Україну, без яких, за її словами, відновлення країни буде неможливим.Крім того, єврокомісарка також нагадала, що за останні роки Євросоюз спрямував 3 мільярди євро на стабілізацію української енергосистеми. Утім, через постійні атаки РФ цих ресурсів “далеко не вистачає”.Нагадаємо, 29 січня у Брюсселі відбудеться засідання Ради ЄС із закордонних справ. На ньому, зокрема, обговорять війну Росії проти України, російські удари по українських енергооб’єктах та гарантії безпеки для Києва.До засідання у форматі відеоконференції долучиться й міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який поінформує колег про ситуацію на фронті та найнагальніші потреби країни.
Франція надає Україні генератори та розглядає проєкти відновлення енергетики
Моє перше запитання стосується засідання координаційної групи G7+ із питань енергетики та її конкретних зобов’язань. Згідно з оприлюдненим пресрелізом, Франція зобов’язується надати Україні протягом найближчих тижнів понад 100 генераторів. Чи могли б ви розповісти більше про цю ініціативу? На які сфери вона поширюється, які категорії населення та міста охоплює?Європейський Союз надав значні ресурси — так само Франція, Сполучені Штати, Японія та інші країни. Загалом Україні буде передано 6 тисяч одиниць енергообладнання.Під час цієї нової зустрічі міністр Європи та закордонних справ Жан-Ноель Барро заявив про постачання близько сотні нових генераторів. Перші з них можуть прибути вже в перший тиждень лютого, адже задум у тому, щоб діяти якнайшвидше.Першочерговим пріоритетом сьогодні є Київ. Але також ми надаємо генератори Чернігову — це один із напрямів концентрації французької допомоги, Харкову й іншим містам. Загалом наше бажання полягає в тому, щоб передавати таке обладнання Україні — а тоді вже або українська організація (наприклад, Червоний Хрест), або безпосередньо українська влада розподіляє його залежно від потреб. Саме ви найкраще знаєте, де це буде найбільш корисним з урахуванням технічних характеристик обладнання.Як ви вже підтвердили і як раніше пояснила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, енергетичний пакет допомоги від міжнародних партнерів значний і містить обладнання й кошти. Водночас ми чуємо заяви мера Києва Віталія Кличка, який закликає жителів столиці тимчасово виїхати, якщо вони мають таку можливість. На вашу думку, чи наданої та запланованої допомоги достатньо, щоб забезпечити функціонування Києва й дати змогу його мешканцям залишатися в місті?Я не можу знати цього напевно. Ми — країни G7+ — зробимо все, що для нас можливо зробити. Водночас існують терміни доставки, якісь типи обладнання доступні, а якихось бракує. Та й потреби України різні за своєю природою.Посольство Франції залишатиметься в Києві, навіть якщо ситуація погіршиться?У нас у посольстві є генератор, яким ми, звісно, час від часу користуємося. Ми залишаємось тут, поруч з українцями.Це далеко не перший пакет допомоги, який Франція надає Україні, тому в цьому контексті я також хотіла б згадати “Міндічгейт” та інші корупційні скандали, дотичні до енергетичного сектору. Чи впливає це на те, як Франція ухвалює рішення про допомогу Україні, зокрема у сфері енергетики?Для нас головне не те, щоб корупційних скандалів взагалі не було, а те, щоб у разі появи, їх серйозно розглядали. Насправді подібне трапляється майже у всіх країнах. І, звичайно, міжнародна спільнота та донори проявляють пильність. Але найважливіше — політична воля української сторони розв’язувати ці питання, і вона є.Тобто ви продовжуватимете надавати допомогу, попри ці обставини?Ми продовжуємо надавати допомогу, оскільки формальні процедури діють, розслідування триває, санкції запроваджують, політичні рішення ухвалюють.Я також хотіла б торкнутися актуальної політичної теми минулого тижня — Давоського форуму. Дозволю собі процитувати президента Макрона. Він зазначив у промові, що “спостерігається відхід до світу без правил, де міжнародне право нівелюється, а єдині закони, які, здається, мають значення, — це закони сильного.” За повідомленнями ЗМІ, Франція не приєднається до Ради миру Дональда Трампа. Президент Зеленський також зазначив, що Україна могла б долучитися лише після встановлення миру. Як Франція аргументує свою позицію і чи збігається вона з баченням України?Звісно, ми не перебуваємо у стані війни й ситуація відрізняється від тієї, що в Україні. У Франції дійсно є серйозні сумніви щодо цього проєкту. Основна причина полягає в тому, що вже існує орган, який відповідає за підтримку миру та міжнародну безпеку — це Рада безпеки ООН, створена за Статутом Організації Об’єднаних Націй і є одним із її ключових органів.Звичайно, як і будь-яка організація, вона має свої недоліки. Сьогодні ми бачимо, що робота Ради безпеки дуже складна, адже Росія є її постійним членом. Це, безумовно, створює певні складнощі. Втім, наразі легітимної альтернативи цій організації в нас немає. Тому, так, є певні застереження та запитання щодо Ради миру, запропонованої президентом Трампом. Подивимося, як розвиватиметься ситуація. До того ж сам принцип роботи такого органу, коли одна особа вирішує, хто стає членом, а хто — ні, є трохи проблематичним.Чи керуєтеся ви тими ж принципами та критеріями у випадку, коли Франція, наприклад, не приєднується до ініціативи PURL?Ми робимо інші речі. Наприклад, передали винищувачі Mirage, французькі літаки. Ця форма внеску не узгоджується з механізмом PURL у його нинішньому вигляді. Тому ми в ньому участі не беремо. Щодо принципового питання, чи повинні ми в тій чи іншій формі дозволяти купівлю американського військового обладнання для України за європейські кошти, то наша позиція дуже чітка: мета полягає в тому, щоб якомога більше обладнання було європейського виробництва.У деяких сферах існують можливості, які є лише у США, або які вони можуть забезпечити в необхідних для України обсягах. Наприклад, наразі немає реальної альтернативи системі Patriot та боєприпасам до неї. Тому ми не заперечуємо проти того, щоб певні європейські фінанси використовувалися для придбання цих боєприпасів.Щодо переговорів в Абу-Дабі: перший етап відбувся кілька днів тому, а наступний, як було анонсовано, може відбутися вже цього тижня. Як ви оцінюєте результати першого етапу? Яку роль наразі відіграє Європа в процесі й чи вважаєте ви, що вона представлена повною мірою, чи її участь недостатня, з огляду на обсяг наданої допомоги та рівень залученості?Щодо зустрічі в Абу-Дабі — президент Зеленський публічно заявив про дуже конструктивні результати. Звісно, ми можемо цьому лише радіти.Європейські країни можуть багато чого запропонувати. Звичайно, їх потрібно залучати. Я сподіваюся, що це відбудеться найближчим часом, адже ми вже брали активну участь у інших етапах переговорного процесу.Є базовий принцип: нічого про Україну без України. Але логічним наслідком є те, що нічого про безпеку Європи не можна вирішувати без Європи. Багато питань, які обговорюються в Україні, безпосередньо стосуються безпеки Європи. Ми — тут, ми готові підтримати Україну й допомогти, зокрема, надаючи якомога надійніші гарантії безпеки. Україна знайшла в цій дуже складній переговорній ситуації правильний баланс.Тобто європейські країни сподіваються бути присутніми на наступних етапах переговорів?Так, звісно, нам обов’язково потрібно бути присутніми. Якщо ми хочемо забезпечувати гарантії безпеки чи брати участь у [повоєнному] відновленні, потрібно сидіти за столом переговорів, інакше робити це буде надзвичайно складно.Щодо Коаліції охочих. Міністерка-делегатка при міністрі Збройних сил та у справах ветеранів Франції Аліс Руфо в інтерв’ю Суспільному заявила, що коаліція плануватиме свою роботу залежно від результатів тристоронніх перемовин України, США та РФ у Об’єднаних Арабських Еміратах. Чи можете уточнити, про що йдеться й чи відомо вже дату нової зустрічі коаліції?Я поки не можу анонсувати дату. Побачимо, коли відбудеться наступна зустріч [переговорників]. Робота щодо гарантій безпеки зараз дуже просунулась, особливо стосовно багатонаціональних сил. Зобов’язання уточнюються. Водночас треба узгодити також інші елементи процесу: так можна буде просуватися комплексно. Зрештою, в дипломатії заведено, що ніяких домовленостей не укладають, доки не узгоджено все. І все має просуватися разом. Але вкрай важливо було якнайшвидше надати надійні гарантії безпеки, щоб Україна могла почуватися більш впевнено у всіх переговорах — зокрема щодо найскладніших питань на кшталт територій.У жовтні 2024 року Україна та Франція підписали Імплементаційну угоду до міжурядової Грантової угоди, де йшлося про енергетичні ініціативи, зокрема в Київській області та Харкові. На якому етапі зараз ця домовленість та проєкти?Так, Франція створила фонд у розмірі 200 мільйонів євро, про який ви згадуєте. Він призначений для фінансування французьких компаній, які виконують інфраструктурні роботи в Україні включно з місцевими проєктами або працюють у сфері розмінування.Французька влада ухвалила рішення запустити новий проєкт такого ж типу, адже проєкти на 200 мільйонів зараз реалізуються: кошти виділені, роботи тривають.Ідея полягає в тому, щоб запустити подібний проєкт знову, цього разу зі співфінансуванням від інших міжнародних донорів на кшталт ЄБРР, інших держав, донорів, компаній та самої України. Мета — не обмежуватися лише Києвом чи Львовом. Звісно, ці два міста важливі, але проєкти мають охоплювати всю територію включно зі сходом, Харковом, Запоріжжям, Дніпром і взагалі всіма регіонами.Природно, що серед проєктів є енергетичні, а також інфраструктурні: енергетична, медична інфраструктура, багато об’єктів у сфері освіти. Усі види інфраструктури можуть бути охоплені.Ми зараз готуємо запуск нової хвилі проєктів і найближчими днями сподіваємося зробити кроки вперед разом із франко-українською змішаною економічною комісією на рівні міністрів.Францію та Україну поєднує тривала історія співпраці в енергетичному секторі. Йдеться і про ядерну енергетику, і про відновлювані джерела, і про модернізацію, про яку ви щойно згадували. Я хотіла б зосередитися саме на ядерному секторі. Угоду про співробітництво у сфері мирного використання ядерної енергії було підписано ще у 1998 році, через кілька років після того, як Україна втратила ядерний статус, у 2024 році Париж та Київ поновили цю угоду ще на 20 років. Сьогодні ж, як вам добре відомо, ядерний сектор, а також підстанції, що забезпечують роботу атомних електростанцій, перебувають під постійною загрозою російських ударів. Як Франція може допомогти в цій сфері — зокрема з погляду регулювання, модернізації або мінімізації наслідків атак?Є один фундаментальний момент: Франція та Україна є двома великими цивільними ядерними державами. І в майбутньому, коли Україна стане членом Європейського Союзу, ми, ймовірно, будемо двома найбільшими виробниками ядерної енергії в межах ЄС.Співпраця в цій сфері триває вже давно, зокрема з французькими компаніями або їхніми дочірніми структурами на кшталт Arabelle. Ми намагаємося діяти максимально комплексно.Це надзвичайно серйозно й ми регулярно порушуємо це питання, зокрема в межах Міжнародного агентства з атомної енергії. Ми дуже занепокоєні й наполягаємо на тому, щоб подібні атаки припинилися.Насправді стратегія російських збройних сил, спрямована на удари по енергетичній інфраструктурі, включно з такими підстанціями, є глибоко проблемною. Її головна мета — завдати удару по цивільному населенню, змусити людей залишати свої домівки. Це є абсолютно неприйнятним, шокуючим і, ймовірно, незаконним із погляду міжнародного права.
Зарядні станції для дітей з інвалідністю: Нова ініціатива України
Про це заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. Йдеться про зарядні станції орієнтовною ємністю близько 2 кВт·год, які забезпечать живлення для життєво необхідних медичних і реабілітаційних пристроїв у період тривалих відключень електроенергії. Для реалізації цього рішення уряд оновлив порядок використання коштів Державного фонду декарбонізації. Закупівлю та доставку зарядних станцій профінансує фонд, а їхній розподіл здійснюватиме Міністерство соціальної політики.
З 14 січня за доручення президента України Зеленського на тлі російських ударів і погіршення погодних умов в енергетиці України діє режим надзвичайної ситуації. 23 січня міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що ситуація в енергосистемі найважча з початку повномасштабної війни. За його словами, понад 50 тисяч фахівців задіяні в ремонтах, а держава посилює захист критичної інфраструктури засобами ППО та РЕБ. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко того ж дня повідомила, що міжнародні партнери оголосили про намір надати Україні нові пакети допомоги, які включатимуть понад 6 тисяч одиниць великого енергетичного обладнання для стабілізації системи.
Також російська атака залишила без опалення майже 6 тисяч багатоповерхівок, були проблеми із водопостачанням. Найскладніша ситуація — на Троєщині у Деснянському районі. За даними міського голови Віталія Кличка, там близько 600 будинків залишилися без усіх комунальних послуг. На Троєщині розгорнули додаткові пункти обігріву, де люди зможуть переночувати.
Енергетична ситуація в Україні: Графіки вимкнень електроенергії на Прикарпатті
Їх оприлюднили у Telegram-каналі «Прикарпаттяобленерго». Завтра, 27 січня, в усіх регіонах України, зокрема на Прикарпатті, будуть застосовуватися графіки погодинних вимкнень.