Україна переживає найтяжчі дні в енергетиці після блекауту 23 листопада 2022 року. В Києві після атак зникає не лише світло, а й опалення та водопостачання. За словами президента Зеленського, Україна наразі генерує лише 11 ГВт із необхідних 18 ГВт.Крім загальнодержавних проблем в енергетиці все частіше виникають локальні — через деградацію обладнання чи перевантаження систем.Суспільне поспілкувалось із Сергієм Коваленком, гендиректором компанії YASNO з групи ДТЕК, яка постачає електроенергію для 3,3 мільйона клієнтів, зокрема киян. Говорили про те, як Україна та Київ проходять цей період, яку тактику використовує Росія та як краще вирішувати локальні проблеми з електропостачанням. Відеоверсію розмови можна подивитись тут.Хочу розпочати з ситуації в столиці, яка стала однією з головних цілей атак Росії. По яких обʼєктах б’є російська армія та чи змінилася в них тактика атак?Київ з 9 січня є центром тяжіння всіх атак, адже тут живе велика кількість людей. Хоча не минає і дня, щоб ворог не атакував об’єкти енергосистеми країни в інших областях. Наприклад, днями майже весь день був під атакою Кривий Ріг.Якщо спрощено, наша енергосистема фізично складається з двох великих частин. Це об’єкти генерації, що виробляють енергію. Та систем розподілу – це частини енергосистеми, які передають цю електроенергію до кінцевих споживачів. Це лінії і трансформатори різного рівня напруги – 750 кіловольт, 330 кіловольт та менші. На мій погляд, тактика в росіян не змінилась. Ворог атакує об’єкти генерації. В другу чергу він атакує об’єкти розподілу та передачі, щоб створити подвійну проблему. Тому що коли в нас немає проблем із розподілом електроенергії і ми можемо передавати її в будь-яку частину країни, воно рівномірно розподіляється.Нещодавно президент озвучив цифру, що в нас потреба споживання по країні 18 гігават. А наявної генерації — 11 ГВт. І якби ми не мали проблем із розподілом електроенергії — ці 11 ГВт рівномірно розподілялися б по всій країні.Зараз росіяни можуть і вибивають невеличкі наземні об’єкти розподілу. І тому проблема виникає не тільки на державному рівні, а й на рівні області та для великих міст на кшталт Києва.Повернемось до столиці. Після атаки від опалення було відключено майже 6000 будинків і ця цифра постійно змінюється. І, звісно, люди, в яких з’являється електроенергія — що роблять? “Використовують розетку”, як ми кажемо на жаргоні. Така поведінка зрозуміла, але це створює додаткове навантаження. Споживання може зрости і в 10 разів [від норми]. Через таке пікове навантаження підвищується аварійність. І варто ж врахувати, що коли у нас відновлюється електропостачання – це не означає, що об’єкт відновився. Наші колеги просто знаходять обхідні схеми, як заживити обʼєкт чи місто. Інколи це відбувається не дуже за стандартами — і це додатковий тиск на мережі.Тому ця зима найскладніша за весь час повномасштабного вторгнення. Усі проблеми від масштабних обстрілів до морозів зібрались в одну купу. Після 9 січня в Києві є світло завдяки диву та інженерному генію енергетиків. Бо ситуація дійсно важка.Ми бачимо, що всередині Києва росіяни атакували всю генерацію. Також вони намагаються вибити всі лінії електропередач, які ведуть до Києва. Чи має Росія шанс повністю знеструмити Київ, позбавити його зовнішнього живлення?Це складне й сенситивне питання. Я завжди кажу, що можливо все. Ворог озброєний і має ресурси, а енергосистема статична, її не перевезеш кудись, як автівку. Вірогідність же сценарію знеструмлення — багатофакторна історія. Вона включає і ППО — як підготовку, так і пряму оборону. Залежить від погоди й від того, куди саме влучив ворог і які це має наслідки.Тому можливо все — але з нашого досвіду, за кілька днів після масштабного обстрілу все поступово відновлюється. Ми бачимо, як після 9 січня був провал [в енергопостачанні Києва]. І потім потроху воно все ж таки налагоджується.Атомні електростанції зараз є основою української енергогенерації. Нещодавно ГУР вийшло із заявою, що росіяни готують удар по підстанціях українських АЕС. Які наслідки може мати такий удар? Чи може він спричинити блекаут, який був у листопаді 2022 року?Мені важко коментувати, що може бути, адже ГУР знає більше. Ми не знаємо, як це буде і яким буде сценарій атаки.Тоді пропоную повернутись до ситуації у столиці. Ви сказали, що кількість поломок збільшилась кратно. Чим це викликано?По-перше, фізично енергосистема Києва – це прилади, деталі, дроти, перехідники, запобіжники. Це складна інженерна конструкція, і навіть у мирний час є певний рівень поломок.Головна мета енергосистеми – стабільність, постачальність, а не гнучкість. Вона “заточена” на стабільність і будь-яке “включення-виключення” в неї не закладається. Тому горять лічильники, перегорають вузли в трансформаторах, альтернативні схеми підʼєднання теж додають аварійності.Як результат, у звичайному режимі роботи на Київ потрібно 8-10 бригад для покриття ремонтних робіт. Зараз же в місті працюють 67 ремонтних бригад. Колеги зібрали всіх, кого могли, але спеціалістів все одно не вистачає.Також позаминулого тижня на Київщині додалась ще природна аномалія. Було обледеніння, яке обривало лінії електропередач. Колеги в області десь тиждень відновлювали ці лінії.У скільки разів загалом збільшилась кількість заявок про аварії? І чи всі ці повідомлення виправдані?Що відбувалось 9 січня? Сталась, дійсно, складна ситуація. Люди, які звикли до черг [відключень], почали дзвонити й писати у всі канали, які можливо. Це сотні тисяч заявок на день.Частина людей, шокована таким відключенням світла, просто дзвонить запитати, коли буде світло. Але цього ніхто не знає, адже діють екстрені відключення. Через це люди нервують, починають атакувати цілими будинками. Вони збираються в чатах, починають дзвонити сотнею людей і “кладуть” кол-центри.Але буває, що аварія дійсно сталась і диспетчер цього не бачить. Із цим люди намагаються додзвонитися. Втім, статистика останніх тижнів каже, що лише 20% — релевантні виклики, коли відремонтувати це має ДТЕК. Інші 80% — не зовсім “хибні виклики”, так казати некоректно. Є велика частина викликів, коли якась ситуація виникла у прибудинкових мережах. Тому, за процедурою, спочатку треба перевірити свою квартиру. Далі перевірити, чи є світло в сусідів.Якщо проблемна ситуація не в квартирі, а по всьому будинку, треба дзвонити в свою управляючу компанію — ЖЕД чи ОСББ — і казати електрику, щоб він дослідив свою територію. Він професіонал, він може перевірити ті чи інші вузли й сформулювати проблему.Далі є два варіанти. Або цю проблему має вирішувати ваша управляюча компанія — або, якщо питання глобальніше, ваш електрик може сформувати заявку й відправити її від себе. Чому це важливо? Завдяки правильному зверненню диспетчер зможе швидше обробити заявку й відправити бригаду туди, де дійсно є проблема.Заявки від електриків управляючих компаній розглядаються в пріоритетному режимі. Бо все одно треба пріоритезувати: неможливо обробляти сто тисяч дзвінків на день і робити все з однаковим ритмом.Після обстрілу енергетики 9 січня Володимир Зеленський висловлював невдоволення київською владою — тим, як вона нібито не підготувалась до зими. Політичний аспект цього питання не чіпатиму, запитаю саме про технічний бік. Чи можливо було підготувати Київ краще з технічного боку?Мені важко на це відповісти, бо коли ми кажемо про підготовку міста, мова не про стан енергосистеми чи конкретні об’єкти. На мій погляд, зараз це більш політичне питання.А що стосується кількості ремонтного обладнання — за це міська влада відповідає чи компанії — ДТЕК та інші?Це вже предметне запитання. За енергоінженерну систему відповідає “ДТЕК Київські електромережі”. Я точно можу підтвердити, що вони готувались і проблем із наявністю обладнання, якихось запчастин – немає. Великі запаси обладнання, необхідного для функціонування мереж, у наявності є.Перейдімо до всеукраїнського масштабу. Ми вже говорили, що така складна ситуація не лише в Києві — а й, наприклад, у Кривому Розі, який постійно під обстрілами. Чи є розуміння, коли за відсутності нових обстрілів може покращитись ситуація з енергетикою і в Києві, й загалом по країні? Чи реально робити такі прогнози?По-перше, щоб наші генераційні можливості й імпорт максимально наблизилися до нашого очікуваного споживання. По-друге, треба, щоб відремонтували об’єкти розподілу електроенергії.Почнемо з генерації. Ми знаємо, що коли сонце вийде, в нас буде більше сонячної генерації — нам це буде додавати [електроенергії]. Тож навесні в нас, з одного боку, підвищиться температура, а з іншого — сонячна генерація. І дефіцит електроенергії буде скорочуватися. Також навесні буде більше води з нашої гідроелектростанції [через танення снігів]. Маю надію, що росіяни їх там не пошкодили. Тобто, вода теж додасть. Словом, навесні по балансу буде краще.Що стосується мереж. На їхній ремонт треба тижні — тобто, якщо ми виключаємо фактор обстрілів, то через кілька тижнів покращиться ситуація й у розподілі електроенергії. Але навіть казати слово “прогноз” я не хочу, бо він обнуляється з будь-яким обстрілом.А що стосується повернення прогнозованих, хоч і жорстких, графіків відключень, про які писав міністр енергетики Денис Шмигаль?На мій погляд, це нормальний прогноз. Я би не очікував цього завтра, бо мають скластися кілька факторів. Ми бачимо, що на наступному тижні буде потепління — тобто знизиться споживання електрики. Також воно знизиться, коли повернуть тепло в домівки. Як наслідок, у Києві збільшиться кількість доступної електроенергії. Тоді ми зможемо, в теорії, повернутись до 4-6 черг.Думаю, зараз це питання днів. Хоча все ще залежить від фактору влучань, пошкоджень, які, можливо, ще будуть.Нещодавно влада створила новий кризовий штаб, оголосила надзвичайну ситуацію в енергетиці. Як розумію, це відбувається вже не вперше з 2022 року. Чим це допоможе зараз?Давайте простою мовою: що таке штаби? Це координація дій. Для чого відбувається посилена координація — у будь-якому менеджменті, в будь-якій компанії? Щоб скоротити в часі виконання будь-якої задачі. Як розумію, головна мета штабу — це координація дій і пришвидшення тих чи інших робіт. Не розкриваючи деталей, можу сказати, що в деяких речей, які обіцяли “колись”, тепер є чіткий план втілення. Деякі результати, які я бачу, прямо гарні.Тобто цей штаб від десятка інших штабів відрізняється своєю ефективністю?Не буду порівнювати, бо я не всюди в попередніх штабах був присутній, а тут — кожен день. Система працює й мені здається, що це гарне рішення.Близько тижня тому Денис Шмигаль заявив, що планується прирівняти багатоквартирні будинки на електроопаленні до критичної інфраструктури. Наскільки це рішення взагалі технічно можливе й чи воно вже виконується?Будинків, які дійсно з електроопаленням, відносно небагато — на Київ це кілька десятків. Але також є будинки, підключені до загальної тепломережі, але де опалення залежить від наявності електроенергії — бо щоб підняти теплоносій на якийсь там поверх, працює електронасос. Не буду засуджувати інженерне рішення — це вже минуле, але отак склалось. Слова міністра енергетики, думаю, стосуються першої категорії будинків.Тобто це ті будинки, де умовно сам обігрівач працює від розетки?Умовно так. А будинків, де електронасоси качають це тепло, вже істотно більше — тисячі. Я не знаю, наскільки технічно складно буде підʼєднати до мережі критичної інфраструктури ці кілька десятків будинків — але, думаю, інженерне рішення знайдеться.Нещодавно Нацкомісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, збільшила граничні ціни на закупівлю електроенергії для бізнесу втричі. Нібито це може допомогти збільшити імпорт електроенергії. Можете пояснити, який тут вплив на імпорт? Бо я чув думку, що ми не використовували можливості імпорту електроенергії, а зараз це допоможе, довести імпорт із кількох сотень мегават до двох тисяч мегават.Коротка відповідь така, що наступного дня після затвердження цього рішення імпорт електроенергії збільшився на 34%. А довша відповідь починається з питання: що таке імпорт? Це треба комусь піти за кордон і купити електроенергію. Потім заплатити за перетин, і таке інше. Але якщо електроенергія за кордоном, наприклад, коштує п’ять гривень, а тут я можу продати лише за чотири — звісно, бізнес цього не робитиме. От і виникла ситуація, що електроенергія в Європі у ті години, в ті дні коштувала більше за граничні ціни тут, в Україні. Це унеможливлювало комерційний імпорт.Наскільки я знаю, в останні дні імпорт уже забитий під зав’язку під технічну можливість. Тобто, це було очевидним рішенням, його прийняли і тепер [за загальною кількістю електроенергії в країні] ніби один додатковий блок атомної електростанції в нас з’явився.Зараз світло почали вимикати більше, а платіжки ті ж самі. Чому так?Будь-який клієнт платить лише за електроенергію, яку спожив. Якщо у нього нуль на лічильнику, то він сплатить нуль. Якщо було сто кіловат — він сплатить за сто кіловат. А щодо питань, то, нагадаю, що ми як кінцеві споживачі робимо постоплату, платимо за попередній місяць. 12-14 січня люди отримали платіжки за грудень — і це може трохи збивати. І є ще один нюанс. У мене, наприклад, стоїть двозонний лічильник, він автоматично передає показники. А десь 30% киян не передають показники в мережі. Але ж треба їх якось порахувати, правда? І є формула за допомогою якої обчислюється цей показник — враховуються дані з різних вузлів, навантаження й таке інше.Мережі нам передають середнє споживання, ми порахували й сказали: скоріш за все, ця квартира спожила, там, 200 кіловат. Виставляємо клієнту рахунок на двісті кіловат. Він дивиться й каже: “Боже, в мене ж на лічильнику 100 кіловат”. Але якщо людина тут же передає показники, наступним рахунком йому це перерахується, і все, немає тут ніяких питань, це автоматичний процес.Також ми маємо статистику за листопад — тоді вже почалися відключення — що в половини киян немає відхилення по загальному споживанню електрики. Вони використали приблизно ту ж кількість енергії, що й доти. Якщо раніше прали двічі на тиждень, то й за відключень це робили — просто в інший час.26% людей споживання збільшили. Вони або грілись чимось, або заряджали батареї чи ще щось. І десь 24% знизили своє споживання.Словом, головне — памʼятати, що ви платите відповідно до показників лічильника і що це постоплата. Рахунки за січень ми отримаємо десь після 15 лютого — подивимось, яка ситуація. Думаю, вона буде трохи іншою, бо відключення жорсткіші.Цю зиму ми пройдемо: щонайменше, більша її частина вже позаду. Але протягом року російські обстріли, якщо війна продовжуватиметься, навряд чи припиняться. Що ми, як держава маємо зробити, щоб наступну зиму пройшли простіше? Як ваша компанія буде готуватись до цього?Мені подобається у вашому запитанні слово “простіше”, адже завжди питають: “Чи ми можемо пройти ідеально?”. Якщо обстріли будуть продовжуватися, то спрогнозувати ідеально будь-який період неможливо й готуватись треба до всього.Що потрібно, щоб пройшли простіше? По-перше — збільшити можливість імпорту. По-друге, збільшити генерацію всередині. Як це зробити? Наша група компаній відновлюватиме ТЕЦ. Будемо продовжувати будувати зелену енергетику – сонячні і вітрові електростанції.Далі — потрібна розподілена генерація. Це невеликі об’єкти генерації, починаючи від маленьких генераторів і завершуючи великими газовими установками. Не потрібно пояснювати, що якщо їх буде більше, то в будь-який період року ми зможемо використовувати ці ресурси. Також є “батарейки”Системи накопичення енергії..Влітку, коли ви генеруєте багато сонячної електроенергії, вона нікому не потрібна й ціна падає майже до нуля, бо попиту ж нема. І ми як група інвестуємо у великі батарейки, які можуть накопичувати. коли є надлишок електроенергії — і продавати її в систему, коли є потреба й ціна вища. Наші клієнти з-поміж великих компаній активно зараз цим займаються.З точки зору мереж тут, на жаль, гарної простої відповіді немає. По-перше, треба, щоб швидкість їх відновлення була вищою чи хоча б дорівнювала швидкості пошкодження. По-друге, їх треба продовжувати захищати, інших варіантів немає. От в Укрзалізниці є рельси — і ти не можеш ці шляхи по-іншому робити. Треба їх відновлювати, треба їх захищати. Іншого, іншого немає у нас варіанту.Чи багато ми можемо зробити за рік?Все залежить від правової рамки, від уваги різних компаній до питання. У нас є план по наших бізнес-клієнтах: ми додамо ікс мегават у систему точно. Також маємо свої плани по інвестуванню як група. Кожен робить свою частину — і, маю надію, вже в березні ми побачимо, як буде зростати генерація сонячна. Впевнений, що всі здивуються кількості цієї генерації, бо є багато маленьких обʼєктів на п’ять кіловат, на десять. Вони є сюрпризом для енергосистеми — і в сукупності це дуже непогана потужність.