Про це повідомила Юлія Свириденко.
Водночас, за словами Свириденко, вже збудовані та технічно готові до запуску установки простоюють в громадах.
“Це тепло і електроенергія, які країна могла б отримувати вже зараз — у розпал постійних ворожих атак на енергосистему. Саме тому продовжуємо ухвалювати рішення для якнайшвидшого підключення всіх наявних когенераційних установок, які має бізнес, купують та отримують від міжнародних партнерів громади”, — зазначила вона.
Прем’єрка наголосила, що обласні військові адміністрації мають забезпечити формування та верифікацію переліку всіх когенераційних установок, в тому числі станом на зараз не підключених, і подати його Міненерго та Мінрозвитку. Держенергонагляд забезпечуватиме постійне оновлення інформації у відповідному дашборді.
“ОВА спільно з органами місцевого самоврядування, державними компаніями операторами систем розподілу повинні швидко під’єднати всі наявні установки і негайно почати виробництво електроенергії та тепла. Держенергонагляд і НКРЕКП мають спростити підключення когенерації до всіх мереж та постійно здійснювати моніторинг процесу підключення”, — сказала Свириденко.
За її словами, за невиконання урядових рішень відповідальні посадовці «нестимуть персональну відповідальність».
Для забезпечення цієї роботи Кабмін утворив Координаційний центр з розвитку когенерації.
Уряд також працює над додатковими стимулами для бізнесу, щоб встановлювати і підключати когенераційні установки було швидко і легко. Для звернень від підприємців продовжує діяти єдине вікно на платформі “Пульс”, — зазначила прем’єрка.
З 14 січня за дорученням президента Володимира Зеленського на тлі російських ударів і погіршення погодних умов в енергетиці України діє режим надзвичайної ситуації.
19 січня голова МЗС Андрій Сибіга доручив усім закордонним дипломатичним установам України ініціювати термінові збори коштів для підтримки енергетичної сфери.
23 січня міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що ситуація в енергосистемі найважча з початку повномасштабної війни. За його словами, понад 50 тисяч фахівців залучені в ремонтах, а держава посилює захист критичної інфраструктури засобами ППО та РЕБ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко того ж дня повідомила, що міжнародні партнери оголосили про намір надати Україні нові пакети допомоги, які включатимуть понад шість тисяч одиниць великого енергетичного обладнання для стабілізації системи.
Своєю чергою віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій заявляв, що Україна отримала від партнерів понад 700 одиниць енергообладнання потужністю близько одного гігавата.
Вранці 31 січня в енергосистемі України сталось технологічне порушення, що спричинило каскадне відключення в електроенергетичній мережі й подальше спрацювання автоматичних захистів на підстанціях. Низка областей, а також Київ залишились без світла й водопостачання.
У Мінцифри заявили, що аварія в енергосистемі України не була спричинена кібератакою.
Ввечері того ж дня Шмигаль заявив, що енергетики відновили електропостачання в усіх областях України після масштабної системної аварії, а регіони поступово повертаються до планових графіків роботи енергосистеми.
Ввечері 4 лютого міністр енергетики України Денис Шмигаль повідомив, що в Україні зберігається складна ситуація в енергосистемі та є ризик посилення графіків відключень електроенергії найближчим часом.
3 лютого компанія ДТЕК заявила, що Росія здійснила найпотужнішу атаку на енергосистему України з початку 2026 року, вдаривши по об’єктах генерації у морозний період. Внаслідок обстрілів суттєво постраждали теплоелектростанції (ТЕС) та теплоелектроцентралі (ТЕЦ), які забезпечували обігрів великих міст.