Витрати на утримання генераторів у кав’ярнях, супермаркетах та на заводах – спецрепортаж. Сестри Яна та Аліна Нечипоренко розповіли, що цієї зими особливо часто відвідують кав’ярні, щоб погрітися: Аліна додала: «Аби втримати своїх відвідувачів, у цьому закладі постійно є світло, гарячі напої та випічка». До початку 2026 року це вартувало менших зусиль, ніж нині, розповів один із співвласників Андрій Коваль. До 1 січня графіки відключень були максимально помірними і ми могли декілька закладів закривати одним генератором. Заклади потрапляли в різні черги ми оперативно його переміщували, заправляли, працювали. Коли графіки відключення стали максимально жорсткими і заклади почали потрапляти в одну лінію, відповідно, ми були вимушені робити пріоритезацію, обирати заклади, які мають працювати. Був період, коли кілька закладів не працювали повністю. Були вимушені зачинитися для гостей, розпустити персонал вимушено. Нині, додав Андрій Коваль, в кожен із закладів мережі придбали окремий генератор. Йдеться про десяток кав’ярень в Черкасах та ще декілька у Черкаському районі. Варто зазначити, це не тільки кошти, які ми витрачаємо на пальне, мастило. Цей додатковий ресурс: логістика, додаткові люди, яких маємо швидко набрати в штат, і варто врахувати дефіцит кадрів на ринку праці. Комплексність цього аналізу показує: це дійсно дорого і не кожен бізнес може це витримати. У одному з магазинів з черкаської мережі супермаркетів покупець Андрій придбав продукти: Продавчиня Наталія Жидкова пояснила: «З її слів, відділ кулінарії чи не найпопулярніший в останні місяці. Найбільші черги збираються ввечері, коли люди їдуть додому з роботи». Говорить: просять дужче розігріти, щоб донести на вечерю страви теплими. Цей відділ ще й один із найбільш енерговитратних, пояснив директор мережі цих супермаркетів Сергій Гладун. А ще холодильники, рибний та м’ясний цехи. У магазині, що один із найбільших у мережі, генератор, який його живить, споживає 25 літрів пального на годину, тобто до 300 літрів на день. Загалом, додав, власникам довелося придбати 41 генератор різної потужності — саме стільки магазинів налічує мережа. Сергій Гладун додав, що перенести всі затрати на вартість продуктів неможливо: «Це ті кошти, каже Сергій Гладун, які могли бути вкладені у розвиток компанії». Олег Швець, директор хлібзаводу, розповів, що один обійшовся у три з половиною мільйони гривень, інший, потужніший — у 5,800. Частину втрачають при перемкненні від мережі до генератора. Катерина Глазкова, виконавче директорка Спілки українських підприємців, зазначає, що держава робить, те, що може робити в цій ситуації. Михайло Непран, віцепрезидент торгово-промислової палати, говорить про разову допомогу ФОПам другої та третьої групи. Дмитро Чорнобривець, заступник начальника диспетчерської служби з роботи з персоналом «Черкасиобленерго», пояснює, що «ми безперервно страждаємо від атак по об’єктах енергетики». Категорія: ВсеПроВсе