15 січня 2026 року, під час енергетичної кризи через масовані обстріли Росії, президент Володимир Зеленський доручив уряду спростити імпорт електрики в Україну. Наступного дня НКРЕКП підвищила прайс-кепи на ринку електроенергії. Прайс-кеп — це максимальна ціна, за яку можна продавати електрику в Україні бізнесу чи підприємствам. До цього максимальна ціна становила 15000 грн/МВт·год з 17:00 до 23:00 та 5600—6900 грн/МВт·год в інший час. Після підвищення прайс-кепів ціна зросла до 15000-16000 грн/МВт·год у будь-який час доби. Особливістю цих прайс-кепів було те, що вони іноді були нижчими за ціну електрики в Європі. Генеральний директор компанії YASNO Сергій Коваленко пояснював, що якщо електроенергія за кордоном коштує 5 гривень, а в Україні її можна продати лише за 4 гривні, бізнес не буде імпортувати її. У перший день після підвищення прайс-кепів імпорт зріс на 34%, а через тиждень можливість імпорту у 2 ГВт була майже повністю заповнена. Це дозволило бізнесу купувати та продавати іноземну електрику, звільняючи більше потужності для населення. Проте рішення НКРЕКП діяло до 31 березня, після чого планувалося повернути попередні нижчі ціни. 24 березня голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков направив відкритий лист до НКРЕКП з проханням продовжити вищі прайс-кепи щонайменше до липня 2026 року. У листі зазначалося, що зміна цін у січні допомогла стабілізувати енергосистему України. Плачков попереджав, що повернення до занижених цін призведе до обмеження імпорту електроенергії у критичні періоди та погіршення фінансово-економічного стану виробників. Відповіді від комісії він не отримував. 31 березня НКРЕКП не продовжила дію вищих прайс-кепів, автоматично повернувши попередні, нижчі ціни. Вже 3 квітня в Україні відновилися планові відключення. Колишній керівник Укренерго Володимир Кудрицький звинуватив у цьому комісію, порівнюючи її рішення з встановленням граничної ціни на дизель. Суспільне звернулося до регулятора з питанням, чи вплинуло рішення НКРЕКП на відключення електрики. Відповідь пресслужби була, що комісія не володіє такою інформацією. За даними Energy Map аналітичного центру DiXi Group, після підняття прайс-кепів імпорт електрики досяг максимального рівня з початку вторгнення, досягнувши 50 000 МВт·год. 31 березня цей показник становив майже 30 000 МВт·год, але з 1 квітня він впав до 12 000 МВт·год. У перші 13 днів квітня імпорт електроенергії становив 235 900 МВт·год, що на 40% менше, ніж в останні 13 днів березня. НКРЕКП не надала детальних пояснень свого рішення, обмежившись загальними формулюваннями про істотні коливання цін. Експерти зазначають, що не можна звинувачувати лише НКРЕКП у поверненні графіків відключень. Основними факторами залишаються наслідки російських атак на енергосистему та зниження температури повітря, що призвело до збільшення споживання електрики. Також два енергоблоки АЕС перебували на плановому ремонті, а скасування пільгової ціни на газ для ТЕЦ призвело до недоотримання 700-800 МВт генерації. НКРЕКП призначила нове засідання, на якому, за словами народного депутата Андрія Жупанина, регулятор має підняти прайс-кепи. Проте така непередбачуваність цін може зашкодити будівництву децентралізованої газової генерації. Раніше міністр енергетики Денис Шмигаль анонсував новий конкурс на будівництво до 1,3 ГВт нової генерації в Полтавській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Київській, Одеській областях та у Дніпрі.
