Мешканців приїхала очільниця громади Зоя Нечипоренко. За її словами, в усій громаді не було світла понад добу. “Ми розуміємо, зараз, не дай Боже, війна, страшне. Хоч трішки, ми ж повинні хоч би телефон зарядити, а з дітьми як? Мій вік вже не потребує, я і в ложці помиюсь. Зверніть увагу на нас, будь ласка, бо дійсно, як це так — понад добу немає світла, а води взалі́д немає”, — кажуть мешканці. “Увімкнули вночі з другої до четвертої, я ж спати хочу, а не щось робити. А люди приїжджають з робіт, їсти хочуть, маленькі дітки, то в нас цього немає”, — місцева жителька Людмила Лазаренко. Родина Дмитра Шевченка прийшла у повному складі — батьки і троє дітей. “Виживаємо. Немає ні світла, за графіком його не вмикають, тобто є ГАВи, перша-п’ята черги. Ми розуміємо, це війна, що відключають світло. Коли ГАВи закінчуються, нам його не вмикають. Я вдома поставив сонячні панелі, на сьогодні вони не витягують, бо немає в нас сонця. Я стараюся для своїх діток, роблю для них усе. У мене вдома опалення — дров’яний котел. Ми не можемо циркуляційний насос ввімкнути, бо немає взалі́д світла. Насос не тягне, діти мерзнуть, сплять вдягнені, хочуть на уроки. Ми зібралися для цього, щоб нас почули”, — каже чоловік. Дмитро розповідає: оскільки у селі вже пів року немає централізованого водопостачання, люди залишилися і без води, бо свердловинами без електрики користуватися не можуть. “У ванну набираємо сніг, розтоплюємо його, а так взалі́д води немає. Ні підвозу, ні централізованої води у нас немає”, — говорить Дмитро. “Їжджу машиною в колодязь у Верхню Сироватку, набираю бочки, бетони і везу додому. Це 5–6 км”, — пояснює мешканець Олександр. У Новоселиці немає свого водогону, раніше воду подавав “Сумихімпром”, але останні місяці через пориви подача води припинилася, розповіла Зоя Нечипоренко. Під час тривалих відключень світла мешканці Новоселиці ходять по воду з пляшками, бідонами, санчатами. Біля колодязя — черга. Місцевий житель Олексій каже: ходять сюди щодня. “Набрати водички, попити, покупатися. На день бідончика не вистачає. На одне село тільки один колодязь. Все, більше нема де брати”, — говорить чоловік. “Хлопці он виходять, гуляти біжать, прибігли, набрали, а що робити? Питної води немає. Є скважина з технічною водою, немає світла. І все село сюди ходить. Я думаю, там вже будемо скоро мул черпати”, — говорить місцева жителька Наталія. Житель села Олександр говорить: цю воду бере для господарчих потреб, оскільки неподалік Новоселиці — відстійники з хімічними відходами: “Тут беремо для прання. А так з міста купуємо питну”. Місцеві жителі намагаються врятувати системи опалення у своїх оселях. В одному з будинків встановили буржуйку. Трубу вивели через вікно, вибите колись унаслідок вибуху. Власник Андрій Стефанюк — будівельник, має досвід роботи з тепловими конструкціями. Розповідає, що його буржуйка не стільки гріє, скільки зберігає систему опалення у морози. “Буржуйка рятує. Одну, дві, три години. Завдяки їй рятую я саму систему опалення. Сама буржуйка зв’язана з цією системою. Тобто, якщо буржуйка працює, в системі щонайменше десь +5° є. Якщо не буде плюса, системі буде хана. Якщо мороз буде більше ніж -30°, я ж цим не врятую, ви розумієте. Мені єдиний вихід — це зливати систему, і все”, — говорить чоловік. Розповідає, що коли по кілька днів не було світла, грівся буржуйкою. Але здебільшого це альтернативне джерело тепла, зараз дров’яний котел у будинку працює завдяки сусідському генератору. А власник іншого будинку служить, тривалий час не був удома, коли приїхав — побачив, що система опалення в кількох місцях потекла через тривале відключення електроенергії. “Розмерзлося опалення, лопнули батареї. Опалення замерзло, все. Хата тепер до кінця зими вже все, вона опалюватися не буде. Зараз буду знімати батареї, щоб їх хоча б винести, бо потече — і ламінату буде, і всьому”, — пояснює чоловік. Після зустрічі з мешканцями Новоселиці голова громади Зоя Нечипоренко запропонувала вирішення проблеми з відключеннями світла. “Вирішили спробувати створити робочу групу для того, щоб з’ясувати питання, як можна до кого звернутися, щоб світло подавали все-таки в такі села. Хоча би згідно з графіком, щоб люди могли отримувати воду. Насамперед це будуть депутати від цього села і люди, яких обере населення”, — зазначає Зоя Нечипоренко.