Компанія ДТЕК Київські електромережі повідомила, що приблизно о 17:00 ситуацію в енергосистемі вдалося стабілізувати, і екстрені відключення електроенергії скасували. Вранці російські війська здійснили атаки на Київську область та столицю, використовуючи безпілотники та ракети. Сили протиповітряної оборони активно працювали. За попередніми даними Київської обласної військової адміністрації, внаслідок удару загинула одна людина, а ще одна отримала поранення. Пізніше в Укренерго повідомили, що в кількох регіонах України запровадили екстрені відключення електроенергії.

На сайті “Полтаваобленерго” повідомили про збільшення відключень електрики. Споживачі можуть перевірити свою адресу для отримання актуальної інформації. Графік відключень виглядає наступним чином:

1 черга, 1 підгрупа
10:00–11:30
16:00–17:30
10:30–12:00
16:30–17:30
11:00–12:30
11:30–13:00
12:00–13:30
07:00–08:00
12:30–14:00
07:00–08:30
13:00–14:30
07:30–09:00
13:30–15:00
08:00–09:30
14:00–15:30
08:30–10:00
14:30–16:00
09:00–10:30
15:00–16:30
09:30–11:00
15:30–17:00

Графік погодинного відключення (ГПВ) використовується для зменшення навантаження на мережі та підтримання балансу енергосистеми під час відновлення ушкоджених енергооб’єктів. Відключення стосуються всіх категорій споживачів і проводяться за заздалегідь оголошеним розкладом. Тривалість вимкнень може збільшуватися у разі неможливості дотримання ліміту споживання.

Графік аварійних відключень (ГАВ) застосовується через гострий дефіцит потужності в енергосистемі, зокрема через аварійні ситуації на електростанціях або перевантаження устаткування. Попередити споживачів про такі відключення неможливо, оскільки їх потрібно виконати терміново. Тривалість відключень та перелік населених пунктів залишаються невідомими.

Спеціальний графік аварійних відключень (СГАВ) також не передбачає попередження. Графіки обмеження споживання електричної потужності (ГОП) застосовуються у разі загрози порушення балансу між виробництвом і споживанням електричної потужності в ОЕС України або її окремих частинах. Це стосується лише підприємств, побутових споживачів не торкається.

У селі П’яннє Дубенського району електроопора виявилася у воді через підмитий ґрунт. Це створило потенційну загрозу для стабільності електропостачання, що вимагало оперативного та технічно складного втручання. Для виконання робіт були залучені працівники Млинівської дільниці. Електромонтери діяли в непростих умовах, використовуючи плавзасоби для доступу до опори. Спочатку опору обережно «поклали», а потім за допомогою лебідки витягнули на берег і перенесли на безпечну відстань від водойми. Під час усієї операції особлива увага приділялася безпеці виконання робіт. Перед початком робіт електромережу повністю знеструмили, дотримуючись усіх вимог безпеки. Цей випадок ще раз підтверджує, наскільки нестандартними та фізично складними можуть бути завдання, з якими щодня стикаються енергетики Рівнеобленерго. Жителі села П’яннє продовжують отримувати електроенергію без перебоїв, а мережа захищена від подальшого впливу води.

Сьогодні, 2 квітня, на брифінгу керівник Запорізької обласної військової адміністрації (ЗОВА) Іван Федоров повідомив про встановлення двох нових когенераційних установок. За словами посадовця, потреби лікарняного містечка, де розташовані корпуси 5-ї міської та обласної лікарень, складають близько 2 МВт. Для забезпечення безперебійного живлення на обʼєкті встановлено комплекс з двох когенераційних установок, які одночасно виробляють електричну та теплову енергію з одного джерела палива (природний газ, біогаз, дизель). Кожна установка має потужність 2,5 МВт і працює як міні-ТЕЦ. Надлишок електроенергії буде передаватися в загальну мережу міста. Федоров також зазначив, що в Запоріжжі вже встановлено близько двадцяти когенераційних установок загальною потужністю понад 10 МВт. Місцева влада планує забезпечити більшість потреб міста, для чого необхідно 100 МВт генерації та близько 50 когенераційних установок. Когенераційні установки місто отримує за підтримки міжнародних партнерів, зокрема урядів Німеччини, Нідерландів, Швеції та Норвегії, а також організацій ПРООН і GIZ.

Когенераційні установки — це технологічні системи, що працюють на природному газі, здатні одночасно виробляти електроенергію та тепло. Газопоршневий двигун генерує електрику, а тепло, яке виділяється під час його роботи, використовується для опалення. Ця технологія дозволяє більш ефективно використовувати паливо, адже одна й та сама кількість газу забезпечує подвійний результат. Володимир Карпич, тимчасово виконуючий обов’язки директора департаменту систем життєзабезпечення та енергоефективності Одеської ОВА, зазначив, що частина установок вже введена в експлуатацію, але процес їх підключення триває і залежить від ряду факторів. Наразі в області запущено 41,2 МВт когенераційних установок, що складає близько 36% від запланованого обсягу, тоді як загальна мета — 158 МВт. Посадовець уточнив, що однією з основних причин затримок є необхідність доукомплектування обладнання, оскільки не всі установки надходили в повному комплекті. Крім того, громадам часто доводиться самостійно шукати значні кошти на додаткове обладнання, без якого запуск неможливий. Він також додав, що процес запуску залежить від виробників обладнання, які займаються диспетчеризацією та підключенням. Через обмежену кількість спеціалістів та черги цей етап може затягуватися, а деякі роботи взагалі неможливо виконати під час опалювального сезону, що також вплинуло на терміни. Дмитро Жеман, колишній заступник міського голови Одеси, зазначив, що затримки з підключенням когенераційних установок є наслідком поєднання технічних, організаційних та інфраструктурних проблем. Він підкреслив, що важливу роль відіграє відсутність або затримка у підготовці технічних умов, без яких неможливо розпочати повноцінний монтаж і запуск. Експерт пояснив, що складність процесу також залежить від конкретного об’єкта: наявності тиску газу, можливості підключення до мережі та технічних характеристик обладнання. Водночас він наголосив, що навіть за швидкого ухвалення рішень запуск установок потребує часу. Він підкреслив, що когенераційні установки не вирішують усіх проблем, але можуть суттєво полегшити ситуацію під час відключень. Зокрема, вони здатні забезпечити базове теплопостачання, що є критично важливим в умовах тривалих блекаутів. На думку Жемана, стратегічно місто повинно рухатися в бік децентралізації енергосистеми, адже велика кількість локальних джерел генерації знижує ризики ураження інфраструктури. Юрій Звеліндовський, експерт у сфері ЖКГ, зауважив, що навіть повне введення в експлуатацію когенераційних установок не забезпечить місту повної енергетичної незалежності. Він пояснив, що їхня загальна потужність розрахована в першу чергу на підтримку критичної інфраструктури, а не на покриття всіх потреб міста. За словами експерта, у разі своєчасного запуску місто могло б уникнути частини проблем під час відключень, але забезпечити житловий сектор, транспорт і соціальну інфраструктуру в повному обсязі вони не здатні. Для цього потрібні значно більші генеруючі потужності та комплексні рішення. Він також наголосив, що затримка реалізації проєкту призвела до відчутних наслідків цієї зими, коли місто через атаки втрачало не лише електропостачання, а й тепло та воду. Серед причин він назвав не лише технічні труднощі, а й управлінські рішення та відсутність системного підходу до розвитку енергетики. Окремо експерт звернув увагу на особливості роботи когенераційних установок, які впливають на їхню ефективність. Він зазначив, що такі системи працюють найкраще, коли є одночасне споживання теплової та електричної енергії, що характерно саме для опалювального сезону. Раніше ексвіцемерка Одеси Ганна Позднякова повідомила, що хоча саме обладнання місто отримало безкоштовно, його введення в експлуатацію вимагало значного фінансування. За її оцінками, лише на запуск дев’яти станцій було потрібно близько 200 мільйонів гривень, яких не вистачало в міському бюджеті. Водночас вона відмовилася коментувати ситуацію нині, пояснивши це тим, що більше не працює у цій сфері та вважає некоректним оцінювати дії тих, хто зараз відповідає за цей напрямок. У департаменті ОВА сподіваються активізувати підключення після завершення опалювального сезону, оскільки цей період дозволяє проводити необхідні технічні роботи без ризику для систем теплопостачання. Очікується, що це пришвидшить процес і підготує до наступної зими. Водночас експерти погоджуються, що когенерація не може бути єдиним рішенням і має доповнюватися іншими заходами, такими як модернізація існуючої інфраструктури, розвиток локальних джерел енергії та підвищення загальної стійкості енергосистеми міста.