Село Крокмаз розташоване за 125 кілометрів від Кишинева — майже на пів шляху до Одеси. Зі сходу Крокмаз межує з Одещиною, а розмежовує країни Дністер. Водночас у самій Молдові жодної системи сповіщення про повітряну небезпеку досі немає. Що таке ворожі дрони, жителі Крокмаза відчули й на власному досвіді. Уперше російський безпілотник упав на території села в січні, а 9 серпня інший безпілотник рухнув у занедбаний сад. За даними молдовського Міністерства оборони, за 4,5 року повномасштабної війни Росії проти України було близько 60 порушень повітряного простору Молдови, і близько половини з них завершились влучаннями. У Крокмазі планували святкування Дня незалежності, проте питання захисту населення від загроз місцева влада поки що залишає без належної уваги. За словами колишнього постійного представника Молдови при Раді Європи та ООН Олексія Тулбуре, Молдова купила великий сучасний радар, але збивати дрони немає чим. За своєю Конституцією Молдова є військово-нейтральною державою, проте отримує небойову допомогу від НАТО та розвиває партнерство з Румунією. У жовтні 2025-го Кишинів схвалив військову стратегію на 2025–2035 роки. Окремим викликом залишається невизнане Придністровʼя, а російські війська на його території називають перепоною на шляху до ЄС. До 2022 року Молдова була повністю привʼязана до радянської енергосистеми. Щоб уникнути ризику відключення від Молдовської ГРЕС, Кишинів будує власні лінії електропередачі. Одна з таких ліній пролягає із румунської Ісакчі до Кишинева та з’єднує країну з європейським енергоринком. Паралельно Молдова розвиває відновлювану генерацію і планує до 2030 року виробляти 30% споживаної електроенергії з відновлюваних джерел. Водночас інформаційний простір стикається з масштабними викликами та поширенням проросійських наративів, хоча довіра до таких джерел поступово падає завдяки законодавчим крокам та роботі медіарегулятора.