Суспільне дізналося, як киснезалежні люди переживають знеструмлення. Кожне повідомлення про відключення електрики стає для них тривожним сигналом. Коли в домі зникає напруга, паніка зростає: чи вистачить заряду акумулятора, чи не вимкнуть світло поза графіком, розповідає 62-річний запоріжець Володимир Новосела, який страждає на саркоїдоз легень і внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, що призвело до фіброзу. Найскладніший час — ніч, коли рідні змушені чергувати біля ліжка хворого. Дружина Володимира, Світлана, порівнює таке життя з перебуванням на вулкані. Кисневий концентратор працює від генератора і в родині 12-річної Асі Агаєвої, яка вже рік бореться з тяжкими наслідками перенесеного ковіду. Мама дівчинки, Рахшенда Мірзаєва, зазначає, що апарат — це єдине, що стабілізує стан дитини. Поруч із кисневим концентратором облаштувала своє спальне місце 67-річна Ірина Хлєбнікова, у якої діагностували хронічне обструктивне захворювання легень. Щоб Ірина могла дихати під час знеструмлень, її чоловік налаштував систему з кількох потужних акумуляторів. Директорка Департаменту охорони здоров’я та медичного забезпечення Анна Дуб підтверджує, що госпіталізація є єдиним виходом для тих, у кого немає альтернативних джерел електроенергії. За її словами, наразі держава забезпечує пацієнтів лише стандартними 10-літровими концентраторами, а системи живлення люди змушені купувати за власний рахунок.