У «Вінницяоблводоканалі» пояснили, чому підприємство не може забезпечити місто водою виключно за допомогою генераторів під час знеструмлень. На головній водопровідній станції встановлено два генератори потужністю 560 та 732 кВт, проте вони не здатні повністю замінити основне електроживлення. За словами фахівців, ці пристрої можуть допомогти запустити насоси для забору води з річки, її очищення та накопичення в резервуарах, проте для стабільної подачі води в міську мережу необхідне живлення від високовольтної лінії. Для повноцінної роботи станції в умовах повного знеструмлення знадобилося б обладнання потужністю приблизно 3,2 МВт. Вартість такого промислового генератора становить близько 50 мільйонів гривень, а сама установка важить близько 20 тонн і має 16-циліндровий дизельний двигун. Навіть за наявності такого обладнання вода не подавалася б безперервно: при зупинці насосів тиск у мережі падає, а для повторного запуску системи та наповнення водогонів потрібен час. Водопровідна система працює під тиском 7–10 атмосфер, тому після знеструмлення залишкова вода може деякий час надходити до окремих районів, що пояснює нерівномірність водопостачання. Підприємство використовує генератори лише у випадках тривалого знеструмлення, оскільки один такий пристрій споживає близько 200 літрів пального на годину. Після відновлення електропостачання для наповнення водогонів потрібно від 6 до 8 годин, оскільки систему необхідно запускати поступово, щоб уникнути гідравлічних ударів та пошкодження труб. 19 жовтня о 09:01 головна станція зупинялася через відсутність живлення, проте вже близько 10:00 роботу було відновлено. Раніше, 17 жовтня, Вінниця залишилася без світла внаслідок атаки, через що критичні об’єкти перевели на резервне живлення, а рух електротранспорту скасували. Пошкодження електричної підстанції призвело до знеструмлення десятків тисяч точок обліку, після чого в області запровадили графіки погодинних відключень. 16 жовтня внаслідок обстрілів цивільної інфраструктури міста було поранено шестеро людей.