Про масштабне знеструмлення кубинської території поінформувало профільне міністерство енергетики та гірничодобувної промисловості, зазначивши, що фахівці вже зайнялися активацією спеціальних протоколів для відновлення енергопостачання. За інформацією представників місцевої влади, аварійний стан ліній електропередачі на західних територіях країни повністю зруйнував мережу аж до провінції Матансас, після чого енергія зникла і в східних районах острова. Додаткові труднощі створили несприятливі погодні умови. Перед настанням сутінків відновити подачу електроенергії вдалося лише для п’яти відсотків споживачів у Гавані, де загальна кількість абонентів сягає близько 862 тисяч. На території провінцій Камагуей, Пінар-дель-Ріо та Гранма спеціалісти змогли запустити виключно локальні «мікроострови» живлення, частково забезпечивши електрикою лікарні та інші життєво важливі об’єкти. Раніше масштабне знеструмлення фіксувалося пізно увечері 2 серпня, коли приблизно 10 мільйонів осіб залишилися без світла. Ще один інцидент стався 10 липня, а перед цим енергосистема зазнавала аварійного виходу з ладу 6 липня. Подібні масштабні блекаути також реєструвалися 16 та 21 березня.
Нафтову блокаду острова запровадив американський лідер Дональд Трамп після того, як Вашингтон 3 січня усунув від влади президента Венесуели Ніколаса Мадуро. Венесуельська держава виступала головним постачальником пального для Куби. Згодом тиск з боку США змусив і Мексику припинити транспортування нафти на острів, позбавивши його ключових джерел енергоносіїв. Вже 30 січня Дональд Трамп підписав указ про введення надзвичайного стану щодо Куби, пояснивши це рішення тим, що політика кубинського керівництва створює «надзвичайну загрозу» для національної безпеки та зовнішньополітичних інтересів Сполучених Штатів. За його заявами, Гавана надає підтримку «ворожим країнам і терористичним організаціям» на кшталт Росії, Китаю, Ірану, ХАМАСу та «Хезболли». Представники кубинського уряду, зі свого боку, заявили, що Сполучені Штати становлять небезпеку для країни, і проголосили «міжнародний надзвичайний стан». 6 березня Трамп висловив думку, що кубинська влада «незабаром впаде» і виявляє бажання укласти угоду, а також озвучив намір призначити державного секретаря США Марко Рубіо намісником на Кубі.
Американський президент прагне ліквідувати комуністичний режим на кубинському острові, звинувачуючи місцеву владу в «тероризмі», «контрабанді наркотиків» до США та стимулюванні «антиамериканських настроїв» у регіоні. 10 березня Трамп заявив, що у розпорядженні керівництва Куби є лише два шляхи: погодитися на зміну влади за допомогою США або відмовитися від цього, проте кінцевий підсумок для держави буде однаковим. За словами американського лідера, це може відбутися через дружнє або недружнє поглинання, оскільки країна вже перебуває на останньому подиху, не маючи ані енергії, ані фінансів, і переживає глибоку кризу економічного та гуманітарного характеру. Водночас він повідомив про звернення представників уряду Куби до американської сторони через тяжку економічну ситуацію, зазначивши, що між Вашингтоном і Гаваною вже тривають контакти щодо можливих сценаріїв майбутнього розвитку подій.
13 березня сенатори-демократи зареєстрували резолюцію, мета якої полягає у забороні президенту Дональду Трампу використовувати військову силу проти Куби без попередньої санкції з боку Конгресу США. Під час виступу в Овальному кабінеті 16 березня Трамп охарактеризував Кубу як «дуже ослаблену націю» і додав, що для нього стане «честю захопити Кубу». Відповідаючи на прохання журналіста уточнити термін «захопити», він пояснив, що має на увазі заволодіння нею у тій чи іншій формі, незалежно від того, чи буде це звільнення, чи окупація, оскільки він нібито здатний вчинити з нею на власний розсуд. Кубинський президент Мігель Діас-Канель підкреслив, що його адміністрація усвідомлює загрозу нападу та здійснює заходи для організації оборони. 5 червня Сполучені Штати запровадили нові економічні санкції проти кубинського лідера Мігеля Діас-Канеля, членів його родини та близьких колишнього очільника держави Рауля Кастро. Згодом, 11 червня, державний секретар Марко Рубіо оголосив про введення штрафних заходів проти державної енергетичної корпорації Куби Unión Cuba-Petróleo (CUPET), наголосивши, що президент Трамп прагне «кращого майбутнього» для кубинського народу і має намір і надалі протистояти комуністичному режиму.
