Старт опалювального сезону в Одесі очікується на початку листопада, проте точна дата залежатимуть від температурних показників, як повідомив Олександр Філатов. Роботи з підготовки теплового господарства стартували відразу після завершення попереднього опалювального періоду. Комунальники здійснили гідравлічні випробування, протестували котельні, насосне та електричне оснащення, а також відновили пошкоджені ділянки тепломереж. За словами посадовця, система наразі перебуває на фінальному етапі готовності. Минулого року опалювальний сезон розпочався 12 листопада, а цього разу старт прогнозують у перших числах листопада. Обсяги ремонтів визначалися технічним станом мереж, тому менша кількість виконаних робіт порівняно з минулим роком не свідчить про гіршу підготовку. Наразі технічні заходи на об’єктах теплопостачання та в житлових будинках завершуються, причому житловий фонд комунальних підприємств готовий здебільшого повністю. Засідання міського штабу щотижня перевіряють хід підготовки до холодів, приділяючи окрему увагу проблемним будинкам. Одеса готує альтернативні методи обігріву на випадок руйнування енергетичної інфраструктури внаслідок ворожих обстрілів. Централізоване опалення залишається базовим способом обігріву, проте його доповнюватимуть резервні варіанти для надзвичайних ситуацій. Частину заходів закладено в державні та регіональні плани, а також у внутрішній план міста з обмеженим доступом. Формуються запаси палива, дров та необхідної техніки на випадок тривалих збоїв з теплопостачанням. Філатов вважає, що цього року Одеса підготувалася до зими краще, ніж торік, хоча масштаби потенційних пошкоджень передбачити неможливо. Зараз в Одесі на базі комунальних структур працюють 156 пунктів незламності, кількість яких узимку зазвичай зростає до 320–330, а цього разу планують розгорнути приблизно 400 таких точок. До розширення цієї мережі мають намір залучити бізнес шляхом збільшення фінансової підтримки малого підприємництва для придбання генераторів потужністю від 5 до 10 кВт у вигляді грантів на суму 100 тисяч гривень. Граничний обсяг допомоги на паливо для генераторів також пропонують підняти з 10 до 50 тисяч гривень, хоча ці зміни ще мають затвердити на засіданні виконавчого комітету міської ради. Зазначені пункти працюватимуть за чинними урядовими нормами щодо доступу відвідувачів, оснащення та функціонування під час комендантської години. Наразі містяни користуються ними рідше, ніж на початку повномасштабного вторгнення, оскільки багато хто має власні зарядні станції та павербанки, проте вони функціонували навіть улітку під час дефіциту світла. Окрім тепла та електроенергії, місто готується до можливих перебоїв із водою. Проведено переговори з великими торговельними мережами про створення складських запасів бутильованої води, а також обговорено резерви з підприємством «Інфокс». Пתимові домовленості закріплені комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Ведуться переговори з постачальниками ліків для забезпечення медикаментами під час надзвичайних ситуацій. Питання громадського транспорту також залишається актуальним: минулої зими через нестачу електрики рух електротранспорту був заблокований з 13 грудня до весни, коли організовували соціальні маршрути. Цей досвід враховують у поточній підготовці. Крім того, міська влада провела зустріч із представниками близько 30 міжнародних гуманітарних організацій та громадських об’єднань для забезпечення населення їжею, питною водою, ковдрами та будівельними матеріалами для ремонту пошкоджених вікон і дверей. Районні адміністрації координуватимуть роботу гуманітарних місій залежно від їхнього потенціалу для оперативного реагування на надзвичайні ситуації. Департамент соціальної політики актуалізує бази даних про мешканців, які через стан здоров’я чи обмежену мобільність не можуть залишити помешкання самостійно, щоб забезпечити їх продуктами та допомогою чи розглянути можливість евакуації в разі тривалих критичних відключень.
Архів позначки: зима
Інновації та енергонезалежність: як житомиряни готуються до зимових відключень світла
Експерт з безпеки Ігор Молодан, який представляє Асоціацію саперів України та написав посібник «Автономне виживання в екстремальних умовах та автономна медицина», поділився порадами щодо підготовки до майбутніх зимових перебоїв з електропостачанням. За його словами, доцільно мати зарядну станцію разом із акумуляторними батареями як базове резервне джерело живлення, хоча воно й не розраховане на тривалі блекаути. Фахівець рекомендує звернути увагу на енергоефективні теплі речі — електропростирадла та електрожилетки, які функціонують від повербанків. Водночас генератори потребують пального та регулярного обслуговування, зокрема заміни мастила, тому вони більше підходять для забезпечення значних обсягів енергії, наприклад, для приватних будинків або цілих під’їздів багатоповерхівок.
Продавчиня магазину комп’ютерної техніки Лілія зазначила, що перед початком холодів покупці активно шукають пристрої для автономної роботи, проте вартість акумуляторних ліхтарів і повербанків тримається на рівні 2025 року. У їхній точці продажу ціна повербанків коливається від 960 до 5000 гривень, залежно від технічних характеристик. Зокрема, моделі ємністю 30 000 міліампер-годин підходять для живлення роутерів і телефонів, а потужніший варіант на 140 ватів коштує 4350 гривень проти 1370 гривень за простіший пристрій.
Ціноутворення на акумуляторні ліхтарі також залежить від їхньої конструкції. Ручні моделі оцінюються в 1500–2500 гривень, а налобні різновиди дозволяють змінювати елементи живлення, де батарея на 1200 міліампер-годин коштує 255 гривень. Вартість портативних ліхтарів становить близько 1300 гривень, а найadvanced пристрої поєднують прямий прожектор із боковим освітленням.
За словами співробітниці гіпермаркету Ганни, акумуляторні лампи пропонуються за ціною від 200 до 400 гривень. Такі вироби мають кілька режимів включення, аварійний режим та змінні батарейки. Портативні світильники можна ставити на стіл під час відключень світла. Простіші моделі ліхтариків працюють до трьох годин і коштують від 300 гривень, тоді як потужніші здатні працювати до 12 годин за ціною 1151 гривня. Попит на таку продукцію зазвичай активізується під час реальних обстрілів та зникнення електроенергії.
Продавець Тарас повідомив, що станом на 9 вересня 2026 року вартість генераторів у торговельному залі залишається незмінною та становить від 20 до 27 тисяч гривень залежно від продуктивності, причому за останній місяць попит дещо збільшився.
Місцевий житель Іван розповів, що вже укомплектував свій арсенал трьома повербанками (два на 20 тисяч та один на 50 тисяч міліампер-годин) та спеціальною лампою, яка підключається до них. Інша жителька, Олена, зазначила, що вони використовували генератор на початку війни, але додаткових повербанків не купували. Марина обмежилася повербанками для телефонів, а ліхтарі та лампи придбала заздалегідь.
Киянка Галина, яка приїхала на відпочинок, розповіла про власний досвід підготовки, що триває з 2022 року: вона встановила інвертор і акумулятор відповідної потужності для повної енергонезалежності.
Раніше, 3 жовтня 2025 року, повідомлялося про аналогічний попит на лампи, генератори та павербанки на тлі стабільних цін на ці категорії товарів.
Готовність пунктів незламності до зимового періоду в Миколаєві
Заступник міського голови Анатолій Петров повідомив Суспільному, що в Миколаєві вже визначено локації пунктів незламності. Міська влада наразі займається покращенням їхньої матеріально-технічної бази з метою підготовки до осінньо-зимових умов. Посадовець зазначив, що функціонує 25 таких точок, проте в періоди масових знеструмлень до ініціативи підключаються представники приватного бізнесу. Кожен міський об’єкт проходить комісійну перевірку, а за його роботу відповідає призначена особа — керівник установи чи працівник закладу, де облаштовано простір. Оснащення пунктів здійснюється згідно з вимогами урядової постанови № 1401, ухваленої 17 грудня 2022 року. Вони обов’язково забезпечуються освітлювальними приладами, генераторами, подовжувачами та обладнанням для підзарядки ґаджетів. Точну максимальну кількість відвідувачів назвати неможливо через різну місткість об’єктів, яка коливається від 100 до 200 осіб і більше. За словами Анатолія Петрова, інфраструктура повністю готова до запуску. Зокрема, під час попередньої загрози через удар по енергооб’єкту влада вже планувала їх відкривати на випадок блекауту, проте електропостачання вдалося відновити раніше. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1401, існують мобільні та стаціонарні пункти. Перші розгортаються на транспортних засобах або в наметах, а другі діють у будівлях приватної, комунальної чи державної власності. Основне призначення таких просторів полягає у забезпеченні тимчасового перебування громадян у ситуаціях, коли порушуються життєво важливі системи, такі як тепло-, газо-, водо-, електропостачання чи зв’язок. Режим роботи може бути цілодобовим або встановлюватися профільними комісіями з надзвичайних ситуацій, тоді як для бізнесу графік визначається власниками чи орендарями. Якщо комунальні проблеми затягуються більш ніж на 48 годин, стаціонарні об’єкти переходять на цілодобовий формат опорних пунктів, де передбачені додаткові спальні місця, зокрема для людей з обмеженою мобільністю. Представники приватного сектору також можуть самостійно створювати пункти незламності за умови дотримання всіх норм та реєстрації в державній системі. Для цього необхідно зробити фотофіксацію, опис об’єкта, оформити паспорт і внести інформацію до реєстру, після чого локація стає доступною на загальнодержавному ресурсі. Повний перелік доступний на офіційному сайті «Пункти незламності».